Abstract:
Мета дослідження – з’ясувати особливості існування радянської фізичної культури в СРСР у тоталітарну добу. Методи: історичний аналіз наукової літератури та джерел; системний і порівняльний аналіз. Результати: з’ясовано особливості існування радянської фізичної культури в СРСР у тоталітарну добу, коли в суспільстві постійно нагніталася істерія переслідування ворогів. Зауважено, що створення атмосфери страху перед завтрашнім днем стає необхідною умовою, за якої простіше маніпулювати людьми. Доведено, що репресії розглядалися радянським керівництвом не стільки як засіб боротьби з противниками режиму, скільки як один із пересічних методів управління країною. Примітно – всіляких «ворогів» радянські репресивні органи шукали чомусь переважно поміж представників української інтелектуальної еліти. Показано, що у результаті безпідставних арештів у другій половині 1930-х років було знищено чимало спортсменів і фахівців фізичної культури із і так нечисленної їх кількості. Внаслідок цього настає повне одержавлення приватного життя, експансія влади в нього, поглинання тоталітарною системою будь-якої соціальної самостійності особистості. Як наслідок – людину змушують жити для системи, а фізична культура і спорт стають одним зі складників такого примусу.
