Трансгендери в сучасному олімпійському спорті: проблеми та шляхи їх розв'язання

Abstract

Протягом останніх років ведуться активні дискусії та виникають суперечки серед представників міжнародного спортивного керівництва, зокрема членів Міжнародного олімпійського комітету, про можливість участі трансґендерних спортсменів в Олімпійських іграх. У статті надається аналіз даних сучасної наукової літератури та інформаційних джерел для обґрунтування можливості допуску трансґендерів-жінок до участі в змаганнях жіночої програми Олімпійських ігор. Результати огляду свідчать, що велика кількість трансґендерів-претендентів на участь у спорті вищих досягнень може бути обумовлена збільшенням трансґендерного населення у світі. Наразі немає суттєвих наукових даних про біологічні переваги трансґендерних жінок, що перешкоджають чесності змагань у жіночих видах спорту. Також відсутні докази того, що трансґендерні жінки, які обрали пригнічення тестостерону (наприклад, гормональну терапію для підтвердження статі та/або хірургічне видалення статевих залоз), зберігають перевагу на невизначений термін над цисґендерними спортсменками. Якщо говорити точніше, то поточні дані свідчать про те, що будь-які біологічні переваги трансґендерних жінок після пригнічення синтезу тестостерону в спортивних результатах не виходять за межі діапазону, який спостерігається серед цисґендерних спортсменок. Проте наявні розбіжності думок фахівців у галузі медицини про морфофункціональні відмінності цисґендерних і трансґендерних жінок-спортсменок, неприйняття суспільством спортсменок після трансґендерного переходу, нерішучість представників Міжнародного олімпійського комітету в розв’язанні цього питання залишають зазначену проблему в жіночому спорті актуальною та вкрай болючою для здорових жінок-спортсменок, для розвитку спорту взагалі і жіночого зокрема.