Ефективність програми відновлення функції верхньої кінцівки при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях периферичних нервів та плечового сплетення

Abstract

Мета: визначити ефективність розробленої програми відновлення функції верхньої кінцівки при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях периферичних нервів.Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 173 пацієнти, які були розподілені на 2 основні реабілітаційні групи: I група – хворі з гострим травматичним пошкодженням периферичного нерва або сплетення (132 особи), II група – хворі з компресійно-ішемічними (тунельними) невропатіями та плексопатіями (41 особа). Дослідження проводилося на базі ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України" (2015–2018) та неврологічних відділень No 1 та No 2 Київської міської клінічної лікарні No 4 (2017–2019). Для оцінки стану порушення рухової функції нерва та чутливості використовували 6-бальну шкалу за методикою R. B. Zachary, W. Holmes, Н. Millesi. Для оцінки тяжкості симптомів, активності та участі у повсякденному житті застосовували Бостонський опитувальник (Boston Carpal Tunnel Questionnaire). Результати: при первинному обстеженні виявили, що у більшості пацієнтів І реабілітаційної групи рухові розлади за 6-бальною шкалою були на рівні М1-М2 у 27,3% та 31,8% осіб відповідно та М3 у 15,9% пацієнтів. У хворих ІІ реабілі-таційної групи показники рухових порушень були не такими вираженими: переважали пацієнти з порушенням рухо-вої функції на рівні М2-М3 (34,1% та 24,4% пацієнтів відповідно). За шкалою функціональних порушень Бостонського опитувальника у пацієнтів досліджуваних груп найбільші труднощі виникали при купанні та надяганні одягу – 17,4%, виконанні домашньої роботи – 13,6% осіб, застібанні ґудзиків на одязі – 15,2%. У хворих ІІ реабілітаційної групи спо-стерігалися приблизно такі ж результати. В основній групі ми використовували розроблену нами програму реабіліта-ційних заходів, у групі порівняння – програму, яка застосовуються у лікарні у даної категорії пацієнтів. Терапія тривала 3 місяці. При повторному обстеженні у пацієнтів основної І реабілітаційної групи рухові розлади послабилися під впли-вом засобів фізичної терапії, які у них застосовувалися. В основній групі у більшої кількості хворих (12,3%) відмічалася нормальна сила в ураженій кінцівці (М5), у контрольній групі цей показник нижче (7,5%). Рухи з подоланням ваги кін-цівки (М3) та рухи з подоланням опору (М4) відмічалися у 24,6% та 30,8% осіб відповідно в основній групі, що значно перевищує подібні показники контрольної групи.Висновки: як показали результати досліджень, засоби фізичної терапії та ерготерапії у комплексному лікуванні осіб з травматичними та компресійно-ішемічними невропатіями верхньої кінцівки спряли більш інтенсивному відновленню функцій руки та підвищенню результатів рухової терапії. Найбільш ефективними для даної категорії пацієнтів є наступні реабілітаційні заходи: кінезотерапія, тейпування, масаж, апаратна фізіотерапія, механотерапія та гідрореабілітація.