Впровадження інклюзивного навчання у фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти

Abstract

Нині у більшості країн Європи, в тому числі й в Україні, відбуваються значні зміни у законодавстві щодо розуміння і забезпечення якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Аналіз даних Міністерства соціальної політики України свідчить, що станом на 2017 р. кількість людей з інвалідністю у відносному підрахунку збільшилася вдвічі порівняно з 1990 р. Важливим питанням для цієї категорії населення є рівний доступ до всіх можливостей сучасної цивілізації, починаючи з вільного пересування і закінчуючи освітою і працевлаштуванням. Мета. Виявити проблеми та перспективи розвитку інклюзивної освіти в Україні. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури і матеріалів мережі Інтернет, порівняльний аналіз, вивчення нормативно-правових актів. Результати. У розвинених країнах Європи інклюзивне навчання в освітніх закладах є проявом демократії. Установлено, що в Україні останніми роками в напрямі розвитку інклюзивної освіти досягнуто певних успіхів: на законодавчому рівні закріплено право створювати в закладах середньої освіти спеціальні та інклюзивні класи; ухвалено ряд нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію норм і положень законодавства. Незважаючи на пожвавлення роботи із запровадження інклюзивної освіти й певні успіхи на цьому шляху, є чимало перешкод для її успішного розвитку. В Україні необхідно здійснити такі заходи: продовжувати законодавче оформлення цієї системи навчання; приділяти особливу увагу додатковій освітянській підготовці вчителів, які працюють з дітьми з інвалідністю; внести фінансування інклюзивної освіти до переліку захищених статей Закону України «Про Державний бюджет України».