Громадське здоров’я: дискусійні питання, шляхи їх практичного вирішення

Abstract

Ціль. Охарактеризувати поняття «громадське здоров’я», фактори, що його визначають, для формування стратегії і тактики розвитку охорони здоров’я. Методи. Аналіз наукової, науково-методичної літератури. Результати. В історичному аспекті представлено поняття «здоров’я», дискусійні подання цього стану. Відповідно до думки проф. М. П. Захарченка [9], «…здоров’я людини … завжди залежало, залежить і буде залежати від середовища її перебування, тобто від факторів навколишнього середовища, і порушувати питання про здоров’я як про автономне явище – це утопія» [9]. Представлено характеристику здорового організму, здорового способу життя, в якому поєднуються гармонійно фізичне, психічне й соціальне здоров’я. Наведено фізіологічні механізми позитивних ефектів рухової активності для людини. Розглянуто поняття «громадське здоров’я», його багатофакторність. Встановлено, що в Україні з 2011 р. у вищих медичних навчальних закладах IV рівня акредитації назву навчальної дисципліни «соціальна медицина й організація охорони здоров’я» було змінено на «громадське здоров’я» відповідно до її змісту в більшості країн світу. Висновок. У 2018 р. спеціальність Громадське здоров’я було ліцензовано в Україні, що спричинило необхідність проведення ме- дичної реформи і підготовки нових кадрів за європейськими стандартами. Підготовка фахівців у цьому напрямі проводиться за фахом 229 Громадське здоров’я (галузь знань – 22 Охорона здоров’я) на трьох рівнях освіти: бакалавр, магістр і доктор філософії [5]. На базі НУФВСУ на підставі ліцензії з підготовки фахівців вищої освіти на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти (наказ МОН України від 12.12.19 № 1010п) проводиться підготовка до навчання за ліцензованою спеціальністю 229 Громадське здоров’я.