Удосконалення фізичної підготовки футболістів 16-17 років на основі оцінки їх функціональних можливостей

Abstract

Проблема полягає в тому, що при наявності концепції фізичної підготовки залишаються невивченими питання, пов'язані з відсутністю нормативного підгрунтя, кількісних і якісних характеристик функціональних можливостей футболістів, які дозволяють сформувати спеціалізовану спрямованість фізичної підготовки, виробити критерії ефективності спортивного тренування. З цього питання у спеціальній літературі розгорнута дискусія щодо інформативності низки показників функціональних можливостей, серед яких і роль V02 max. концентрації лактату крові, інших показників аеробних і анаеробних можливостей у структурі функціонального забезпечення спеціальної витривалості футболістів. Багато в чому наявні протиріччя пов'язані з тим, що уявлення про фізичну підготовку на етапі спеціалізованої базової підготовки і, як наслідок, методичні підходи до її вдосконалення останнім часом істотно змінилися. У першу чергу, це пов'язане з модифікацією структури загальної витривалості, збільшенням її спрямованості на підвищення здатності до тривалого й ефективного виконання роботи неспецифічного характеру, що позитивно впливає на процес становлення специфічних компонентів спортивної майстерності завдяки підвищенню адаптації до навантажень і наявності явища «переносу» тренованості з неспецифічних видів діяльності на специфічні. Це диктує необхідність по-новому розглянути питання, пов'язані з реалізацією контролю як функції керування тренувальним процесом на етапі спеціалізованої базової підготовки, у першу чергу, з визначенням нормативного підґрунтя функціонального забезпечення фізичної підготовленості і формуванням на цій підставі спеціалізованої спрямованості фізичної підготовки, критеріїв її ефективності і засобів реалізації.