Желатинази тромбоцитів як маркери метастазування раку шлунка

Abstract

Вступ. Матриксні металопротеїнази (ММП), і зокрема желатинази (ММП-2 і -9), задіяні в протеолітичному ремоделюванні клітинних рецепторів при формуванні клітинних агрегатів циркулюючими пухлинними клітинами (ПК) та тромбоцитами (Тр), сприяють виживаності ПК у судинному руслі та підвищують ефективність їх екстравазації. Мета. Визначити зв’язки між кількістю Тр, активністю продукованих ними желатиназ та наявністю дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) в кістковому мозку (КМ), клініко-патологічними показниками і виживаністю хворих на рак шлунка (РШ). Матеріали і методи. Обстежено 89 хворих на РШ. Використано методи: зимографії, імуноцитохімічні, статистичні. Результати. Кількість Тр крові на пізніх стадіях РШ зростає на 74% (p<0,05) у порівнянні з ранніми стадіями. Виявлені зворотні зв’язки активності ММП-9 Тр із стадіями пухлинного процесу та віддаленим метастазуванням (p<0,05). Для всіх пацієнтів і для пацієнтів без віддалених метастазів (категорії М0), активність ММП-9 Тр при відсутності ДПК у КМ була, відповідно, в 2 та в 1,7 рази нижчою від такої при наявності ДПК (р<0,05). Для хворих категорії М0 за наявності ДПК у КМ в крові пацієнтів реєструється в 1,6 разів більше Тр, ніж за їх відсутності (р<0,05). Пацієнти, для Тр яких була характерна низька сумарна активність желатиназ (<90 у.о.), жили достовірно довше та мали нижчий ризик несприятливого перебігу захворювання, ніж хворі з високою желатиназною активністю Тр (>90у.о.)(log-rank test: p=0,027; HR=2,3). Висновки. Активність желатиназ Тр є маркером перебігу РШ. ММП-9-активність та кількість Тр асоційовані з дисемінацією ПК, залучені у формування мінімальної залишкової хвороби та можуть бути використані для оцінки ризику метастазування.