Еволюція оздоровчо-рекреаційних технологій у соціальних системах: історичний дискурс

Abstract

У статті розглянуто еволюцію оздоровчо-рекреаційних технологій у соціальних системах крізь призму історичного розвитку. Проаналізовано зміни у підходах до рухової активності як засобу збереження здоров’я та підвищення якості життя залежно від соціально-економічних умов, наукових знань і культурних традицій. Визначено основні етапи розвитку оздоровчо-рекреаційних технологій – від ритуальних практик і військової підготовки античності до сучасних інноваційних методик, що включають цифрові платформи, екоголістичні практики та адаптивні форми рухової активності. Методологія дослідження базується на аналізі, синтезі та узагальненні наукової літератури, використанні історичного та порівняльно-історичного методів, контент-аналізу джерел і експертного опитування фахівців. Виявлено закономірності формування та трансформації оздоровчо-рекреаційних технологій відповідно до суспільних потреб і науково-технологічного прогресу. Результати дослідження підтверджують значний вплив історичних факторів на розвиток оздоровчо-рекреаційної діяльності та підкреслюють необхідність адаптації ефективних практик минулого до сучасних умов. Запропоновано перспективні напрями вдосконалення рекреаційних технологій у контексті розвитку здорового способу життя та суспільного добробуту.