Загальні та індивідуальні особливості адаптації спортсменів підводного плавання

Abstract

За результатами оцінки вегетативного гомеостазу та загального стану регуляторних систем організму на основі математичного аналізу ритму серця виділено чотири групи дайверів: 1 – з нормотонічним типом регуляції кровообігу, 2 – з помірною перевагою активності симпатичної нервової системи, 3 – з помірним та 4 – вираженим парасимпатичної нервової системи. У групі дайверів з нормотонічним типом регуляції кровообігу, а також з помірною перевагою тонусу симпатичної або парасимпатичної нервової системи відзначається низька або помірна напруга регуляторних механізмів. Стан регуляторних механізмів у дайверів з вираженою перевагою тонусу парасимпатичної нервової системи напруга регуляторних механізмів.Ряд особливостей змін вегетативного гомеостазу та кардіогемодинаміки має загальний для всіх дайверів характер. При зануренні на стиснутому повітрі гіпероксія викликає посилення вагусних впливів, що виявляється з одного боку у зменшенні частоти серцевих скорочень та посиленні варіабельності R-R інтервалів і, з іншого боку, зниженням скорочувальної здатності міокарда. Це зумовлює зниження хвилинного об'єму крові і відповідно швидкості транспорту О2 артеріальною кров'ю, що є важливим механізмом пристосування, спрямованим на обмеження доставки надлишку О2 до тканин. Одночасно включається низка інших захисних щодо гіпероксії механізмів - зниження лінійної швидкості кровотоку, звуження периферичних судин. Наркотична дія азоту призводить до послаблення спадних впливів центральних структур головного мозку, гістограми розподілу R-R інтервалів і значення спектру потужності на нульовій частоті (So), що виявляється в зменшенні амплітуди моди (АМо), і подальшому розгальмовування підлеглих функціональних структур. Останній феномен характеризується зменшенням амплітуди високочастотних (0.15-1.00 Гц) компонент у спектрі потужності ритму серця та збільшення амплітуди низькочастотних (0.05-0.15 Гц) компонент.