Психофізіологічні властивості як складова сумісності пар в акробатиці

Abstract

Розгнянуто психофізіологічні властивості, які є складовою для формування пар в акробатиці. Мета. Визначення психофізіологічних особливостей спортсменів і характеру їх поєднання як складової сумісності акробатичних пар. Методи. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет; методи психологічної діагностики та математичної статистики. Результати. Проведено дослідження 12 акробатичних пар, проаналізовано особливості прояву у них нейродинамічних властивостей: сили–слабкості нервової системи, нервових процесів збудження та гальмування, зокрема у нижніх та верхніх, спрацьованих та мало спрацьованих пар. Акробати спрацьованих пар мають показники властивостей нервових процесів (сила, збудження та гальмування) достовірно вищі і показники рухливості нервових процесів у них схильні до зменшення порівняно з недостатньо спрацьованими акробатами. Спрацьованість чоловічої пари більшою мірою залежить від властивостей нервової системи саме нижнього партнера. У акробатів спрацьованих пар показники особистісної тривожності відповідають помірному рівню та достовірно нижчі, ніж у недостатньо спрацьованих пар, де підвищення показників особистісної тривожності спостерігається як у верхніх, так і у нижніх партнерів порівняно з верхніми та нижніми акробатами спрацьованих складів. Проведене дослідження дає підставу стверджувати, що успішне професійне становлення в спортивній діяльності можливе лише за умови урахування всіх факторів (зокрема психофізіологічних і психологічних), які вказують на відповідність внутрішньої організації організму та психіки спортсмена вимогам того виду спорту, в якому відбувається спеціалізація.