Формування побутової активності дітей 4–6 років з церебральним паралічем засобами ерготерапії

Abstract

Церебральний параліч є найбільш частою причиною рухових порушень у дитячому віці. За останні 40 років поширеність церебрального паралічу піднялася значно вище 2,0 випадків на 1000 новонароджених. Неоднорідність резидуальних наслідків після травми головного мозку вказує на необхідність комплексного застосування медичних, реабілітаційних, освітніх та соціальних ресурсів для фізичного і психологічного відновлення хворої дитини. Обмеження у діяльності потребують індивідуальної реабілітації протягом усього життя.