Психологічні особливості адаптації особистості до спортивної діяльності

Abstract

Актуальність дослідження. Процес адаптації до спортивної діяльності є досить актуальним питанням, оскільки це обумовлено складними умовами у яких вона здійснюється. Найчастіше молодий спортсмен зіштовхується з великим обсягом самостійної роботи, йому необхідно засвоїти норми і цінності колективу, увійти в складну систему міжособистісних взаємовідносин, зайняти своє місце серед однолітків та самоствердитися, проявити свої схильності, інтереси і можливості. Крім того, адаптація молодих спортсменів до спортивної діяльності повинна відбуватися з допомогою психологічних підходів. Психолог повинен брати участь у підборі індивідуальних оптимальних адаптаційних підходів згідно з індивідуальними особливостями спортсменів, здійснювати психологічне супроводження цього процесу, надавати необхідну індивідуальну психокорекційну допомогу, робити аналіз та узагальнення результатів адаптації. Про рівень адаптованості молодого спортсмена можна судити з ряду об’єктивних та суб’єктивних показників. До загальних об’єктивних показників відносять: продуктивність праці, рівень кваліфікації, спортивна дисципліна, норми і цінності колективу, статус особистості в даному колективі. До загальних суб’єктивних показників можна віднести: задоволеність результатом, відчуття свого росту і перспективи, “тягу” до свого колективу, усвідомлення соціальної значущості своєї праці, легкість спілкування тощо. Проте спортивна адаптація не для всіх юних спортсменів закінчується успішно. Часом незадоволеність роботою призводить до розчарування, бажання перемінити тренера, а то і зовсім закінчити спортивну кар’єру. Психологічне забезпечення спортивної адаптації повинно будуватися на всебічному врахуванні розглянутих показників у їхньому взаємозв’язку і взаємодії. При цьому процес підготовки, з принципово важливого теоретичного положення, має бути у єдності процесу психічного розвитку особистості і фізіологічних можливостей. У будь-якому попередньому періоді укладаються ресурси і резерви наступного розвитку (Ананьєв, 1969). Процес психічного розвитку є процесом кумулятивним; у ході його результат розвитку кожної попередньої стадії, трансформуючись, певним чином включається в наступну. У процесі спортивної діяльності формується психологічна готовність до змагальних умов. Психологічна готовність визначається, як активно-позитивне ставлення до спорту і до себе, як до майбутнього професіонала