Аналіз особливостей застосування фізичної терапії в дітей із гострим лімфобластним лейкозом (огляд літератури)

Abstract

Мета – теоретичний огляд використання фізичної терапії у дітей з гострим лімфобластним лейкозом. Проблема відновлення здоров'я дітей з гострим лімфобластним лейкозом (ГЛЛ) зумовлена ​​збільшенням захворюваності на онкологічні захворювання, тривалістю спеціального лікування та розвитком ускладнень і супутніх захворювань. Основні скарги – це втома, біль, м’язова слабкість, зниження рухливості та витривалості, депресія, тривожність, перепади настрою. Патологія опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту та ендокринної системи зустрічається з однаковою частотою. Сьогодні основним очікуваним терапевтичним ефектом у дитячій онкології слід вважати не лише клінічне одужання пацієнтів, а й повернення їх до попереднього соціального становища в сім'ї, школі та громаді, відновлення фізичного, психологічного та соціального здоров'я. Проблему фізичної терапії дітей з гострим лімфолейкозом досліджували багато вчених. Згідно з літературними даними, фізичні вправи знижують втому, пов'язану з пухлинним процесом, покращуючи функціональні можливості організму та підвищуючи обмін речовин. Спостерігається позитивний вплив фізичних вправ на м'язову силу та гнучкість, але є неоднозначні висновки різних авторів щодо впливу фізичних вправ на кардіо-респіраторну функцію в процесі підтримуючої терапії у дітей з ГЛЛ, які мають онкологічну втому. Висновки. Важливим напрямком фізичної терапії в онкології є використання дозованих фізичних навантажень, які, на думку багатьох дослідників, підвищують ефективність лікування. Останнім часом переважає думка, що регулярні фізичні навантаження є безпечними та можуть мати потенційну користь для опорно-рухового апарату, серцево-судинної, дихальної та імунної систем дітей з гематологічними захворюваннями.