Бібліометричний аналіз досліджень питання корекції порушень постави жінок першого періоду зрілого віку засобами східних оздоровчих систем

Abstract

Одним із ключових понять біомеханіки є просторова організація біоланок тіла людини, яка визначається біогеометричним профілем постави, типом конституції та топографією м’язової сили. Результати сучасних досліджень засвідчують, що знання біомеханічних закономірностей просторової структури тіла сприяє ефективному управлінню взаємодії організму з навколишнім середовищем, підтриманню здоров’я, розвитку фізичних якостей та формуванню умов для повноцінної життєдіяльності людини. Актуальним викликом сучасності постає необхідність збереження фізичного та психоемоційного здоров’я жінок першого періоду зрілого віку в умовах соціально-економічної нестабільності, військової агресії та постійного стресового навантаження за допомогою новітніх мотиваційно-змістових засобів, якими можуть виступити вже зарекомендовані здавна східні оздоровчі системи. Мета – визначити сучасний стан, основні тенденції та ключові характеристики наукових публікацій, присвячених корекції постави жінок першого періоду зрілого віку засобами східних оздоровчих систем шляхом бібліометричного аналізу. Методи: моніторинг інформаційних джерел мережі Інтернет; цифрові методи аналітики (на прикладі Claude.ai); контент-аналіз; метод порівняльного аналізу; метод систематизації та узагальнення; бібліометричний аналіз. Результати. Аналіз сучасної наукової літератури з питань застосування східних оздоровчих практик виявляє певні методологічні та тематичні особливості. Систематичний огляд домінує у структурі досліджень (57% від загальної кількості визначених за темою публікацій.) Бібліометричний аналіз репрезентовано не так широко (29%), проте підкреслено його важливість у напрямі картування проблемного поля досліджуваного питання. Критичною проблемою виявляється недостатня гендерна репрезентативність досліджень. Гендерно-специфічні дослідження представлені мінімально – лише одна публікація (7%) фокусується на жіночому здоров'ї (Verma et al., 2021) засобами східних оздоровчих систем. Водночас спостерігається виражена орієнтація на геріатричну категорію обстежуваного контингенту, що відображає актуальність постурально-функціональних проблем у осіб похилого віку, але водночас свідчить про дефіцит досліджень молодших та середніх вікових категорій жінок. Особливо важливим є те, що відсутні прямі дослідження корекції порушень постави жінок засобами східних оздоровчих практик. Висновки. Виявлені тенденції зумовлюють необхідність удосконалення стандартизованих протоколів оцінки функціонального стану постави жінок за різними віковими періодами, типами порушення постави, соматотипом тощо; реалізації довгострокових рандомізованих контрольованих досліджень для формування комплексної доказової бази застосування східних оздоровчих практик у питанні корекції постави різновікових жіночих груп. Пріоритетними напрямами є розроблення інноваційних діагностичних інструментів постурального аналізу, створення мультицентрових дослідницьких платформ для підвищення статистичної потужності досліджень та формування міждисциплінарних команд, що об'єднують фахівців традиційної та доказової медицини. Реалізація цих завдань сприятиме трансформації східних оздоровчих практик з емпіричних методик у науково обґрунтовані корекційно-профілактични рішення з доведеною ефективністю.