Ефективність базової респіраторної фізичної терапії кардіохірургічних пацієнтів на стаціонарному етапі

Abstract

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 227 Фізична терапія, ерготерапія. Бронхо-легеневі ускладнення у сучасній кардіохірургії є однією з основних причин інтра- і післяопераційних ускладнень, обумовлюючи не тільки збільшення тривалості госпіталізації, але і летальність. До післяопераційних бронхо-легеневих ускладнень відносять пневмонію, плеврит, трахеїт, гострий респіраторний дистрес-синдром, ателектаз, плевральну ефузію, діафрагмальну дисфункцію, легеневу емболію, пневмоторакс і сегментарний колапс легені, медіастиніт і інфекцію грудини, а також набряк легень. Частота розвитку післяопераційних легеневих ускладнень (ПЛУ) коливається від 5 % до 90 %, а кількість операцій на серці з кожним роком збільшується. Щорічно у Європі і Сполучених Штатах Америки виконується близько 641 470 операцій коронарного шунтування (КШ). Крім розвитку основних легеневих ускладнень, дослідники відзначають зниження параметрів легеневої функції у пацієнтів після кардіохірургічного втручання (КХВ), незалежно від розвитку бронхо-легеневих ускладнень.