Особливості співвідношення та наповнення компонентів підготовки різних вікових груп у спортивних танцях

Abstract

Наразі через інтенсивну популяризацію спортивних танців та зростання конкуренції рівень майстерності, який є необхідним для досягнення високих результатів, швидко підвищується. Таким чином, рівень вимог до спортсменів також зростає. Дана тенденція вимагає розробки нових систем відбору юних спортсменів, методик викладання та планів багаторічної підготовки у спортивних танцях. Процес підготовки спортсменів стає складнішим та навіть незначні помилки у складанні програми підготовки спортсменів-танцюристів можуть призвести до зниження працездатності, травмування або ж психологічного вигоряння та змусити спортсмена полишити танцювальну кар’єру. В той самий час виникає потреба в збільшенні кількості навчальних закладів з підготовки кваліфікованих спеціалістів-тренерів, які могли б запустити механізм модернізації та вдосконалення системи підготовки у даному виді спорту. Якщо ще зовсім нещодавно для досягнення високих результатів спортсменам-танцюристам було достатньо загальних підходів організації тренувального процесу (не приділялася пильна увага виокремленню та розвитку кожного з видів підготовки), то зараз процес помітно ускладнюється, та нагальною постає потреба в поглибленні наявних знань та розробці нових підходів до організації тренувального процесу. Виникає потреба у більш осмисленому та продуманому підході до тренувань. В рамках виконання роботи було: 1. Досліджено та проаналізовано спеціальну науково-методичну літературу, пов’язану зі спортивною підготовкою та відсотковим відношенням її компонентів у різних видах спорту. Розглянуто особливості співвідношення та наповнення таких видів підготовки як: • психологічна; • теоретична; • фізична; • технічна; • тактична; • інтегральна. 2. Було зазначено, що у зв’язку із особливостями обраного виду спорту та в залежності від вікової категорії спортсменів ці співвідношення могли істотно відрізнятися, що безумовно повинно враховуватися під час побудови тренувального процесу. 3. Створене та проведене опитування спортсменів-танцюристів різних вікових категорій. Отримані дані були проаналізовані та використані для визначення тенденції організації підготовки різних вікових категорій у спортивних танцях. 4. Також було зазначено, що спортивні танці, на відміну від багатьох інших видів спорту, дозволяють спортсменам мати доволі довгу спортивну кар’єру. Це відбувається завдяки відсутності руйнівних фізичних навантажень, тому що спортивні танці складаються не тільки з фізичної підготовки, але й включають в себе музичну та естетичну складову. Таким чином можна сказати, що тренувальний процес – дуже складна система, де бажаний результат досягається лише ідеальним підбором всіх компонентів, що його складають. Для того, щоб забезпечити і надалі розвиток нашого виду спорту, на даному етапі нам необхідно звертати увагу на існуючі проблеми та усвідомлювати складність та багатогранність тренувального процесу. Запорукою успішної підготовки є правильне співвідношення та наповненість компонентів підготовки для різних вікових груп. Тренерська діяльність повинна здійснюватися лише висококваліфікованими спеціалістами. Крім того, тренувальний процес повинен залишатися об'єктом досліджень для подальшого створення та вдосконалення ефективних підходів до підготовки спортсменів-танцюристів. Побудова процесу підготовки спортсменів у спортивних танцях на даний момент є доволі хаотичним явищем. Розробка нових підходів до організації тренувального процесу та більш осмисленого та продуманого підходу до тренувань поки що не отримує масового застосування. Але якщо ми продовжимо дослідження та розвиток спортивних танців у даному напрямку, це забезпечить збереження фізичного здоров’я та нормального психологічного стану спортсменів та стане запорукою процвітання танцювального спорту у майбутньому.