Роль та значення рухливих ігор в процесі психологічного та психофізіологічного розвитку юних футболістів на етапі початкової підготовки

Abstract

Організований футбол все частіше йде в розріз із можливостями та потребами дитини. Особливо критично дана тенденція виглядає на етапі початкової підготовки. Окрім негативних впливів на фізичний розвиток юних футболістів форсування підготовки та ігнорування їх вікових особливостей вкрай деструктивно позначається на психічному розвитку дітей. В статті проаналізовано можливості та переваги педагогічних засобів регуляції мотиваційних чинників та процесу формування цілого ряду психологічних якостей і здібностей юних футболістів у віці від 6 до 9 років. Запропоновані способи формування особистості юних футболістів. Формування спортивного характеру юних футболістів мають складати як командні дії так і індивідуальні особливості. Зосередження на виховуванні дітей починається у середовищі яке формує їх. Найважливішим компонентом формування юної особистості є психологічний аспект. За рахунок різноманітних рухів з м’ячем і без нього діти можуть набувати ігрового досвіду. Адаптація вправ до потреб дитини є базовою умовою для профілактики травмуючих впливів та сприяння її гармонійного розвитку, створення передумов для стимуляції самостійного мислення, використовуючи принцип «намагайся знайти рішення». В роботі узагальнено данні спеціальних літературних джерел та вітчизняний практичний досвід, а також зроблено аналіз ключових факторів, що детермінують динаміку навчання і фізичний та психологічний розвиток юних футболістів. Показані механізми впливу використання педагогічних засобів ігрового характеру на процес формування мотиваційної, когнітивної та психо-емоційної сфери дитини молодшого шкільного віку, яка займається футболом.