Короткий опис(реферат):
В оглядовій роботі з позицій визначення механізмів енергозабезпечення під час інтенсивних фізичних навантажень та необхідності прискорення процесу ресинтезу АТФ розглянуто метаболічні шляхи утворення енергії та окреслено можливі напрямки інтенсифікації цього процесу. Найважливішими для спортсмена системами, які лімітують фізичну працездатність, є серцево-судинна та м’язова, саме тому акцент зроблено на енергопродукуванні в міокардіоцитах і міоцитах. Для фізичної
роботи потрібен ресинтез АТФ, який здійснюється за рахунок реакцій різних типів, під час яких виділяється енергія в анаеробних та аеробних реакціях із залученням запасів креатинфосфату і АДФ, що містяться в м’язових тканинах. Дуже важливими є функціональні наслідки змін мітохондріальної структури, пов’язані з різними конфігураціями мітохондрій і мітохондріуму в цілому − збільшення кількості органел, зростання щільності крист, нормалізація структурно-функціонального стану внутрішньої мембрани та її захист від окисного стресу та робочої гіпоксії, які
притаманні інтенсивним фізичним навантаженням. В цілому, численні метаболічні процеси в міокарді, що властиві інтенсивним фізичним навантаженням, зазнають негативних зрушень при подальшій активізації спортсменів. Це супроводжується погіршенням енергоутворення через виникнення вторинних патофізіологічних і біохімічних перебудов і зменшення контрактильної здатності серця, а, відповідно, й зниженням доставки кисню до працюючих м’язів спортсмена. Одним із шляхів корекції енергодефіциту, який виникає за тривалих та інтенсивних фізичних
навантажень, повинне бути використання екзо- або ендогенних речовин, що беруть участь в енергетичному обміні.
Бібліографічний опис:
Гуніна, Л. М. Енергозабезпечення серця та скелетних м’язів за фізичних навантажень: мітохондріальний вектор / Л. М. Гуніна, І. Ф. Бєленічев, К. В. Розова, Ю. О. Атаман, В. Л. Войтенко, В .В. Безугла // Фізіологічний журнал. ─ 2022. ─ Т. 68, № 5. ─ С. 67-78.