Значення деліберації для легітимації соціальних інститутів

Show simple item record

dc.contributor.author Фіалко Наталія
dc.date.accessioned 2023-02-21T19:49:23Z
dc.date.available 2023-02-21T19:49:23Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.issn 2522-9346 (Online)
dc.identifier.udk https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/4240
dc.description Фіалко Наталія Значення деліберації для легітимації соціальних інститутів / Наталія Фіалко // Філософька думка. - 2022. - № 3. uk_UA
dc.description.abstract Поняття деліберації в українському філософському дискурсі є водночас недооціненим і переоціненим. Недооціненим — як самодостатня категорія, яка не редукується до іншої концепції, навіть якщо це концепція консенсусу чи концепція демократії. Деліберація постає передусім як ретельне зважування і відбір арґументів під час винесення важливого рішення. Колеґіальність тут може бути наявною, а може й бути відсутньою — так само, як і відкритість. Тому поняття деліберації дещо переоцінюють як таке, що обов’язково поліпшує якість демократичних процедур, а отже нібито і сама деліберація є за своєю природою чимось демократичним. Американський політичний філософ Джошуа Коен звернув увагу на те, що деліберація може бути щонайменше трьох типів: деліберація особистості, деліберація журі і деліберація олігархів. У статті здійснено аналіз цих трьох типів деліберації і виявлено, що до демократичного типу урядування найближчою є деліберація особистості, точніше — спільна деліберація відповідальних громадян. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Філософька думка uk_UA
dc.subject деліберація uk_UA
dc.subject легітимація uk_UA
dc.subject згода uk_UA
dc.subject демократичні процедури uk_UA
dc.subject Джошуа Коен uk_UA
dc.subject Джон Лок uk_UA
dc.title Значення деліберації для легітимації соціальних інститутів uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account