Нормативно-правова регламентація здорового способу життя учнів єдиної трудової школи у 20-х рр. ХХ ст.

Abstract

Постійне погіршення стану здоров'я учнівської молоді, проблеми матеріального забезпечення зумовлюють необхідність усебічного вивчення вітчизняного досвіду фізичного виховання в середніх навчальних закладах. Проведено комплексний аналіз нормативно-правових актів, виданих радянським урядом у 20-х рр. ХХ ст., із проблеми формування здорового способу життя в учнів єдиної трудової школи. Встановлено, що з моменту створення єдиної трудової школи влада увагу приділяла вихованню здорової дитини та слідкувала за дотриманням санітарно-гігієнічних норм. Адже за короткий період розроблено низку документів, які регламентували розпорядок дня, тривалість навчального процесу. Також фахівці запропонували програму з фізичного виховання, яка передбачала не лише уроки з фізичного виховання, а й рухливі ігри на перервах та активний відпочинок на свіжому повітрі. Запровадження ж нової системи освіти в 30-х рр. сприяло воєнізації фізичного виховання в школах, що перетворило фізкультуру на нецікавий для учнів предмет.За умов реформування національної системи освіти та становлення системи фізичного виховання в Україні все більше фахівців звертають увагу на історичний досвід, насамперед на нормативно-правові акти Російської імперії ХIХ ст. Їх аналіз надає змогу з'ясувати особливості формування здорового способу життя учениць середніх навчальних закладів царської Росії. Установлено, що в цей період у країні формується низка жіночих гімназій, де мали змогу одержати середню освіту представниці всіх верств населення, але за гроші. Дівчата вивчали не лише дисципліни гуманітарного й природничого циклів, а й гігієну, гімнастику, танці, які надавали змогу покращити стан здоров'я гімназисток. Але відсутність навчальних програм із фізичного виховання й необхідних фахівців не сприяє популяризації цієї дисципліни серед учениць.