93 ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ РОЗВИТОК МОРАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ОСОБИСТОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗОВАНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ Круцевич Тетяна Національний університет фізичного виховання і спорту України Аннотация В статье определены призна- ки организованной двигательной активности как ведущего типа деятельности в формировании составляющих (в том числе – и моральной) личности детей 5-6 лет. В настоящее время аспекты физического воспитания рас- сматриваются, главным образом, с позиции их влияния на физи- ческое развитие, двигательную подготовленность, состояние здоровья дошкольника, но как база морального воспитания они исследуются недостаточно. В то же время, занятия физическими упражнениями, играми, спортом и туризмом могут быть средством формирования и воспитания мо- ральных качеств личности ре- бёнка. Также определены уровни морального развития дошкольни- ков (представление про мораль- ные нормы; моральные чувства и мотивы поведения; привычки морального поведения; основы социальной компетентности) и методы морального воспитания в процессе занятий физическими упражнениями (методы формиро- вания моральной сознательности; методы формирования морально- го поведения; методы воспитания моральных чувств). Ключевые слова: двигатель- ная активность, моральное разви- тие, личность, дети 5-6 лет. Постановка проблеми. У пе- дагогічній роботі заняття фізич- ними вправами, як і будь-яка інша активна рухова діяльність, далеко не завжди використовується в якості рівноправного виховно- го засобу у порівнянні з іншими засобами виховання і розвитку дітей. Як показав аналіз спеці- альної літератури, серед причин недооцінювання виховного впли- ву занять фізичними вправами, туризмом, спортом на розвиток особистості дошкільника, одне з перших місць посідає недостатня увага до розробки теорії цієї ді- яльності [10; 11, 12]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукова педагогіч- на думка щодо морального ви- ховання особистості дошкільни- ків довгий час зосереджувалася на дослідженні таких проблем: моральне виховання у процесі ознайомлення дітей з навколиш- нім середовищем [2;]; зв'язок морального і розумового вихо- вання на матеріалі ознайомлення з працею дорослих [9]; моральне виховання у грі [1]; виховне зна- чення трудової діяльності дітей дошкільного віку [4]; виховання колективних взаємин дітей [8]. Дослідники виявили можли- вості використання різноманіт- них засобів емоційно-морального виховання дітей, до яких відно- сяться: читання; усна народна Annotation The article curtain signs of the organized motive activity as the leading type of activity in forming of moral qualities of personality of children of 5-6 years. Nowadays the aspects of physical education are mainly dealing from the position of their influence on physical education, motor fitness, health condition of a pre-schooler, but as the basis of moral education they are not researched well simultaneously exercise in physical education, games, sports and tourism could be as a device of forming and education of moral qualities of a child’s personality. Also, the levels of moral development of pre- school children (the show about moral standards; moral feelings and motives of behavior; habits of moral behavior; the foundations of social competence) and methods of moral education in the process of physical exercises (methods of forming of moral consciousness; methods of formation of moral behavior; methods of education moral sentiments). Keywords: moving activity, moral development, personality, children of 5-6 years old. 94 творчість; музика; комп'ютерні технології; театралізовані ігри [2; 4; 7]. Водночас, питання формуван- ня моральних якостей дітей до- шкільного віку в процесі фізич- ного виховання залишається ще недостатньо дослідженим. Тут можна виділити дві проблеми: по- перше, віковий аспект, тобто об- грунтування значення і механізмів виховного впливу фізкультурно- оздоровчих занять для морального розвитку дитини; по-друге, питан- ня про педагогічну характеристи- ку компонентів таких занять. Мета. Визначити ознаки ор- ганізованої рухової активності як провідного типу діяльності у формуванні моральних якостей особистості дітей старшого до- шкільного віку. Виклад основного матері- алу. Характеристика виховного аспекту занять фізичними впра- вами безпосередньо пов'язана з трактуванням питання «провід- ного типу діяльності» і співвід- ношення його з іншими видами діяльності на різних етапах онто- генезу. Поняття «провідний тип» або «вид» діяльності, які були введені у психологічну і педаго- гічну науку Л.С. Виготським [3] і досліджувані у подальшому О.М. Леонтьєвим [6], О.В. Запорожцем [5] та ін., має важливе теоретичне значення, оскільки виявляє детер- мінанти психологічного розвитку особистості. Так, на думку О.М. Леонтьєва: «Провідною ми нази- ваємо таку діяльність, у зв'язку з розвитком якої відбуваються най- головніші зміни у психіці дитини і розвиваються такі психічні про- цеси, які готують перехід дитини до нового вищого ступеня її роз- витку» [6]. Її характеризують три головних елементи: - по-перше, у провідній діяль- ності виникають і диференцію- ються інші, нові види діяльності; - по-друге, у провідній діяль- ності формуються або перебудо- вуються окремі психофізіологічні процеси. Дослідження свідчать, що будь-яка фізкультурно-спор- тивна діяльність впливає майже на всі психофізичні процеси, по- чинаючи від найпростіших і за- кінчуючи найбільш складними. У процесі занять фізичними впра- вами активно розвиваються сен- сомоторні процеси. Наприклад, в умовах навчально-тренувального процесу значно підвищується го- строта зору, слуху, здатність до орієнтування в часі, просторі; - третьою ознакою провід- ної діяльності є те, що від неї у великій мірі залежить розвиток основних психічних процесів особистості у відповідний період онтогенезу. Психологи постійно підкрес- люють наявність на кожному віковому етапі певного співвід- ношення провідного і «непро- відного» видів діяльності. Однак конкретна розробка цієї пробле- ми (наприклад, співвідношен- ня активної рухової діяльності і навчання, рухової діяльності і спілкування, рухової діяльності і праці) ведеться недостатньо. Міс- це фізкультурно-спортивної ді- яльності дітей дошкільного віку у виховному процесі залишається невизначеним. Аспекти фізичного вихован- ня вивчаються, головним чином, з позиції їх впливу на фізичний розвиток, рухову підготовленість, стан здоров'я дошкільників, а як база морального виховання вони досліджуються недостатньо. Ми розглядаємо заняття фізич- ними вправами, іграми, спортом і туризмом як засіб формування і виховання моральних якостей особистості дитини. Ці заняття сприяють задоволенню широко- го спектру потреб особистості в освіті, вихованні, оздоровленні. Їх спрямованість не обмежуєть- ся розвитком і вдосконаленням рухових здібностей особистості, а виконує рекреативну, гігієніч- ну, реабілітаційну, пізнавальну, ціннісно-орієнтовну, позитивно- регулятивну, естетичну та інші функції, включаючи соціалізацію. Дитина намагається підтри- мувати гармонію і рівновагу з навколишнім світом, її поведін- ка визначається бажанням зняти напругу, уникнути конфліктних ситуацій і отримати визнання у будь-яких формах діяльності і при будь-яких обставинах. Заняття фізичними вправами здійснюють виховний вплив на особистість дошкільника і можуть визначати характер його поведінки. У світлі концептуальної осно- ви нашого дослідження особливо важливого значення ми надаємо ідеї Л.С. Виготського [3] про за- гальну послідовність становлен- ня особистості з об'єкту діяльнос- ті у суб'єкт: спочатку інші люди впливають на дитину, потім вона сама вступає у взаємозв'язок із оточуючими, далі починає впли- вати на інших і тільки тоді по- чинає формувати себе. Але, як реалізується цей механізм, чим обумовлюється функціонування і розвиток кожного з цих етапів? Теорія і практика традиційної педагогіки більше уваги приді- ляли першому етапу – впливу на особистість із тим, щоб одразу призвести її до останнього – до самовиховання. При цьому «ви- падають» взаємозв’язок з оточу- ючими і дія дитини на інших. Неправомірність такого підхо- ду очевидна, оскільки дитина ви- ступає лише як об'єкт виховання, а не його суб'єкт. Такий підхід є однобічним, тому що організацій- ний вплив не завжди відповідає логіці, контексту психічного роз- витку; часто виникає дисгармонія між організованим і стихійним впливом. Цим багато в чому пояс- нюється недостатня ефективність морального виховання в процесі фізкультурно-оздоровчих занять. Моральне виховання тісно пов'язане з моральним розвит- ком, оскільки взаємодія між пе- дагогічним впливом і розвитком особистості відбувається через сприймання, усвідомлення, оцін- ку і перевірку досвідом мораль- них вимог. 95 Процес морального форму- вання особистості, як відзнача- ють дослідники [4], відбувається нерівномірно. У кожний період дошкільної пори дитина виходить на якісно нові рівні морального розвитку. Такими рівнями є: 1. Уявлення про моральні нор- ми. У молодшому дошкільному віці виникають перші уявлення про те, що добре, а що погано. Це відбувається в процесі формуван- ня нового виду стосунків між ди- тиною і дорослим. У середньому дошкільному віці яскраво виявляється позиція «захисника» норм поведінки, ета- лоном яких є дорослий. 2. Моральні почуття і моти- ви поведінки. У старшому до- шкільному віці моральні почуття і знання пов'язуються з почуттям обов'язку. Дитина у цьому віці здатна усвідомлювати моральний смисл своєї поведінки. Виника- ють внутрішні моральні інстанції – прагнення поводитись згідно з моральними нормами у зв'язку із внутрішнім моральним задово- ленням [3]. Протягом дошкільного дитин- ства розвиваються такі внутрішні моральні якості, як почуття влас- ної гідності, сорому, обов'язку. Важливе значення для засво- єння моральних норм має така особливість дітей, як прагнення до контакту з однолітками, яке можна задовольнити лише за умо- ви дотримання моральних вимог і правил, орієнтації на можливість бути зрозумілим у колективі. 3. Звички моральної поведін- ки. Виховання моральної пове- дінки означає забезпечення єд- ності мотивів і дій особистості. Моральні мотиви спонукають до певної дії, надають поведінці осо- бистісного змісту. У дошкільному віці починається формування іє- рархії (підпорядкування) мотивів поведінки, які є свідченням мо- ральної вихованості. 4. Основи соціальної компе- тентності. Про розвиток особис- тості дитини свідчить зміна її активності у соціальній ситуації. Йдеться про вплив середовища і ставлення до нього дитини. Традиційно зміст морального виховання визначають три групи завдань: формування в єдності моральної свідомості (уявлень, понять про добро і зло), поведін- ки (навичок культури поведінки, поваги до оточуючих, правдивос- ті, чесності, працелюбства тощо), почуттів (турботливості, совісті, гуманності, патріотизму). Відповідно до поданих скла- дових частин морального вихо- вання, вчені виділяють три групи методів: методи формування мо- ральної свідомості (переконання, пояснення, навіювання, етична бесіда); методи формування мо- ральної поведінки (організація життя і діяльності дітей згідно з суспільними нормами поведінки, вправляння в моральній поведін- ці, спільна ігрова і продуктивна діяльність дітей, ситуації мораль- ного змісту); методи виховання моральних почуттів (приклад, заохочення, схвалення або засуд- ження). Суть процесу морального ви- ховання полягає у взаємодії педа- гога і дитини з метою залучення її до моральних цінностей суспіль- ства, формування морального до- свіду, виховання морально-вольо- вих якостей особистості, мотивів поведінки. Отже, виховання особистості не є однобічним процесом. Взає- модія у педагогічній системі «ди- тина-педагог-дитячий колектив» є основою активності дитини, оскільки навколишня дійсність є основним джерелом морально- вольового виховання. У нашому дослідженні важли- во визначити з позицій формуван- ня і виховання моральних якостей особистості, по-перше, сутністні характеристики взаємодії і, по- друге, особливості видів рухової активності у світлі категорій вза- ємодій. Характеристикою сутності взаємодії ми вважаємо обмін від- носинами у педагогічній системі «дитина-педагог-дитячий колек- тив». Взаємодія як пояснювальний принцип розвитку і виховання моральних якостей у педагогіч- ній системі «дитина-педагог-ди- тячий колектив» має для нашого дослідження методологічне зна- чення. Моральне виховання ди- тини в процесі занять фізичними вправами, яке передбачає станов- лення якісно нових утворень, не може відбуватися поза взаємо- дією суб’єктів цього процесу. В контексті даного дослідження є важливим те, що у педагогічній системі взаємодії у старших до- шкільників виникає нова якість – потреба у моральному розвитку. Така інтерпретація взаємодії спирається на принципове поло- ження системного підходу до ці- лісної педагогічної системи «ди- тина-педагог-дитячий колектив» як сукупності його складових об'єктів, взаємодія яких зумовлює наявність нових якостей, не влас- тивих її компонентам. Дійсно, кожний з учасників взаємодії в процесі фізкультурно-оздоровчих занять своїми почуттями, діями в тій чи іншій мірі впливає на по- гляди, почуття, дії інших. Водно- час, здійснюючи вплив на емоцій- но-духовну сферу інших, кожний з учасників взаємодій одночасно опиняється під впливом своїх партнерів. Докладний аналіз особливос- тей взаємодії наводиться у ро- ботах О.Л. Кононко [4], де вона робить висновки про виникнення певного групового, колективно- го узгодження думок і почуттів, інтересів і намагань, які призво- дять до «взаємодії єдності волі, вчинків і дій». Саме у взаємодії, на основі спільної діяльності ви- являються певні особистісні влас- тивості учасників, що створює необхідні умови для сприйняття їх іншими. Це обумовлює оцінку і пероцінку норм, цінностей, пове- дінки, яка у свою чергу, впливає на характеристики морального 96 становлення дитини. Можна констатувати, що соці- ально значуща спільна навчально- тренувальна діяльність в процесі фізкультурних занять, спільність мети, організаційна і функціо- нальна єдність – ці і близькі їм ознаки дитячого колективу також у сукупності розкривають комп- лекс основних характеристик, які одночасно є і умовами його фор- мування. Вивчення та аналіз літератури з проблематики дослідження до- зволяють зробити припущення про те, що саме в процесі взаємо- дії у педагогічній системі «дити- на-педагог-дитячий колектив» під час занять фізичними вправами, іграми, спортом і туризмом пере- важно формуються і розвивають- ся морально-вольові якості. З метою з'ясування ставлен- ня вчителів фізичної культури до проблеми формування мораль- но-вольових якостей особистос- ті дітей молодшого шкільного віку в процесі занять фізични- ми вправами, виявлення форм, методів і прийомів, якими вони користуються для вирішення цього завдання С.Б. Петригіним (2006 р.) було проведено анкетне опитування. З 15 вчителів 73% пов'язали свою роботу з вихован- ня морально-вольових якостей, перш за все, із формуванням на- вичок особистісної і колективної діяльності, переключенням уваги на позитивну діяльність. Атмос- фера зайнятості дітей, неможли- вості відволікатись, зростання за- цікавленості виступають певним чином моральними вправами, гартуванням моральних і вольо- вих звичок, зібраності та органі- зованості. Їх закріпленню сприяє заборона певних дій і вчинків у процесі фізкультурно-оздоровчих занять, спортивно-масових захо- дів, суспільно- корисній праці. Специфіка занять фізични- ми вправами зумовлює необхід- ність обов'язкового проявлення дитиною волі. Воля є важливим чинником морального розвитку особистості, основою свідомого дотримання правил поведінки, за- безпечує вибір способу поведінки відповідно до загальнолюдських норм моралі, інколи навіть усупе- реч власним бажанням і потягам. Моральність особистості є на- слідком таких морально-вольових якостей, як самостійність, органі- зованість, цілеспрямованість, на- полегливість, дисциплінованість, сміливість. Подолання труднощів у процесі занять фізичними впра- вами розвиває і виховує вольові якості. Максимальне напруження розумових і фізичних сил у проце- сі фізкультурних занять та інших організаційних форм буде спри- яти вирішенню завдань мораль- но-вольового виховання дитини дошкільного віку. Реалізація на- вчальних завдань (засвоєння но- вих рухів, вправ) у процесі заняття органічно пов'язана з виховними завданнями. Виховний характер навчання є одною з основних зако- номірностей фізичного виховання. Ще П.Ф. Лесгафт (1951) розгля- дав фізичні вправи як дієві засо- би впливу на психіку дитини, на її особистість в цілому. Діти отримують уявлення про моральні норми поведінки та по- зитивні вчинки (про чесність, товариськість, взаємодопомогу та ін.). Виконуючи фізичні впра- ви та беручи участь у рухливих іграх. Систематичне вправляння в них розвивають у дошкільни- ків вольові якості (сміливість, наполегливість, рішучість та ін). Емоційна насиченість більшос- ті фізичних вправ посилює їхній вплив на формування особистос- ті дитини. Виконання фізичних вправ здійснюється переважно в колективних формах роботи (за- няття, ранкова гімнастика, про- гулянки та екскурсії, фізкультурні свята), під час яких у дітей ви- ховується почуття колективізму, дисциплінованості, організова- ності. Висновки. Таким чином, у процесі навчання і виконання рухових дій у дітей зміцнюється здоров'я, покращується фізичний розвиток, розвиваються розумові здібності, виховуються позитивні моральні й вольові якості. Все це у тісному взаємозв'язку здійснює комплексний вплив на формуван- ня всебічно розвиненої особис- тості дошкільника. Але питання механізмів і шляхів реалізації принципу ви- ховуючого навчання в процесі виконання фізичних вправ дітьми дошкільного віку все ще залиша- ється недостатньо розробленим. У науково-методичній літературі спостерігаються протиріччя у ви- значенні засобів, методів, орга- нізаційних форм, які б сприяли фізичному і моральному станов- ленню особистості дитини. Такий стан питання в теорії і практиці фізичного виховання ді- тей дошкільного віку зумовлює напрям проведення дослідження з даної проблеми. Література: 1. Артемова Л.В. Вчись граючись. Навколишній світ у дидактич- них іграх / Л.В. Артемова. – К.: Томіріс, 1995. – 112 с. 2. Виноградова Н.Ф. Теорети- ческая и научно-методические основы ознакомления детей старшего дошкольного и млад- шего школьного возраста с окружающим миром: автореф. диссерт. докт. пед. наук / Н.Ф. Виноградова. – М., 1986. – 43с. 3. Выготский Л.С. Собрание со- чинений / Л.С. Выготский. – М.: Педагогика, 1984. – Т.4: Проблемы возраста. – 432 с. 4. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного станов- лення дошкільника (систем- ний підхід) / О.Л. Кононко. – К.: Стилос, 2002. – 251с. 5. Круцевич Т. Физическое вос- питание как социальное явле- ние / Т. Круцевич, В. Петров- ский // Наука в олимпийском спорте. – 2001. – № 3. – С. 3 – 15. 6. Леонтьев А.Н. Деятельность и личность / А.Н. Леонтьев // 97 Психология личности: хрес- томатия – Самара: Изд. дом «Бахрах», 1999. – Т.2. – С. 165 – 188. 7. Маркова Т.А. Нравственное воспитание в отечественной педагогике / Т.А. Маркова // Дошкольное воспитание. – 2006. – №12. – С.104 – 110. 8. Мондейкене Л.-Ц.А. Форми- рование единства нравствен- ных знаний и поведения у старших дошкольников: авто- реф. дис. на соиск. уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Дошкольное воспитание» / Л.-Ц.А. Мондейкене. – Мо- сква, 1987. – 20 с. 9. Непомнящая Н. И. Становле- ние личности ребенка 6-7 лет / Н. И. Непомнящая. – М.: Про- свещение, 1992. – 160 с. 10. Пангелова Н.Є. Теоретико- методичні засади формування гармонійно розвиненої осо- бистості дитини дошкільного віку в процесі фізичного ви- ховання: дис…..доктора наук з фізичного виховання і спор- ту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне вихован- ня різних груп населення» / Н.Є.Пангелова. – Переяслав- Хмельницький, 2014. – 445 с. 11. Теория и методика физичес- кой культуры: учебник / [под ред. проф. Ю.Ф. Курамшина]. – 2-е изд., испр. – М.: Совет- ский спорт, 2004. – 464 с. 12. Теорія и методика фізичного виховання: у 2-х т. / [під ред. Т.Ю. Круцевич]. – К: Олімпій- ська література, 2012. – Т.1: Загальні основи теорії і мето- дики фізичного виховання. – 423 с.