Білок-хомінгу CXCR4 в пухлині і кістковому мозку хворих на рак шлунка та дисемінація пухлинних клітин

Abstract

Вступ. Відомо, що пухлинні клітини можуть міститися у кістковому мозку (КМ) навіть у хворих із категорією М0. На сьогодні CXCR4 розглядають як білок-хомінг, що бере участь у міграції пухлинних клітин до місць віддаленого метастазування з подальшим утворенням метастазів. Визначення ролі CXCR4 у дисемінації пухлинних клітин, формуванні передметастатичної ніші, пошук факторів, які контролюють «сплячий» стан пухлинних клітин у КМ — ось першочергові завдання онкологічних досліджень. Мета: визначити асоціацію між наявністю дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) у КМ і CXCR4+ клітинами у пухлинній тканині та у КМ хворих на рак шлунка (РШ), а також їхнє значення для оцінки клінічного перебігу РШ. Об’єкт і методи. З використанням імуногісто- та імуноцитохімічних методів досліджено 72 хворих на РШ. Усі обстежені були попереджені про дослідження та дали свою згоду на участь у його проведенні. Для статистичного аналізу даних використовували пакет прикладних програм NCSS 2000/PASS 2000 та Prism, version 4.0. Результати. CXCR4+ клітини у пухлинній тканині хворих на РШ були виявлені у 77,9% осіб. Встановлено, що у 80% пацієнтів з CXCR4+ клітинами у пухлині виявляють ДПК. Середня кількість CXCR4+ клітин у пухлині становила 38,4 ± 2,73%. Виявлено кореляцію між кількістю CXCR4+ клітин у пухлині та рівнем гіпоксії (PME/Pі) (r = 0,492; р < 0,05), кількістю VEGF+ клітин (r =0,337; р < 0,01) і рівнем лактату у пухлині (r = 0,434; р <0,05). Показано, що загальна виживаність (ЗВ) значно краща у пацієнтів з пухлинами, у яких не виявлялися CXCR4+ клітини, порівняно з пацієнтами з CXCR4+ -пухлинами (log rank test: p = 0,0375). ЗВ хворих категорії M0, у яких не виявлено CXCR4+ клітин, значно краща порівняно з пацієнтами категорії M0, але з CXCR4+ пухлинами (log rank test: p = 0,0137). Показано, що у хворих із CXCR4+пухлинами ризик несприятливого перебігу раку зростає у 2,82 раза (HR = 2,82; 95% CI 1,162–6,832; р < 0,05). CXCR4+ клітини у КМ виявлено у 46,4% всіх хворих та у 55,8% пацієнтів із ДПК. Серед осіб з категорією M0 CXCR4+ клітини у КМ визначені у 63,6% хворих з наявністю ДПК у КМ. Показано, що ЗВ краща у пацієнтів, у яких у КМ не зафіксовано CXCR4+ клітин, порівняно з хворими, у яких були CXCR4+ клітини у КМ (log rank test: p = 0,0417). Встановлено, що ЗВ хворих із категорією M0, у яких у КМ не виявляли CXCR4+ клітин, була вищою порівняно з пацієнтами з категорією M0, у КМ яких зафіксовано CXCR4+ клітини, хоча асоціація статистично недостовірна (log rank test: p = 0,088). Показано, що ризик несприятливого перебігу процесу у хворих із M0 зростає в 3,5 раза (HR = 3,47; 95% CI 1,156–12,054; p < 0,03) за наявності CXCR4+ клітин у КМ. Висновки. Встановлено пряму кореляцію між кількістю CXCR4+ клітин у пухлині з рівнем її гіпоксії, а також з деякими гіпоксіяасоційованими показниками. Наявність CXCR4+ клітин у пухлині та КМ асоційована з наявністю ДПК у КМ і поганою ЗВ хворих на РШ, що підтверджує функцію CXCR4 як білка-хомінгу. Велика кількість CXCR4+ клітин у пухлині та у КМ є фактором ризику несприятливого перебігу захворювання.