Пухлино-асоційовані адипоцити та індекс маси тіла: зв’язок з перебігом раку шлунка

Abstract

Вступ. При взаємодії з пухлинними клітинами (ПК) адипоцити перепрограмовуються в пухлино-асоційовані адипоцити (ПАА). ПАА ініціюють динаміку змін у метаболізмі ПК та секретують адипокіни, які стимулюють їх адгезію, міграцію та інвазію. Отже, жирова тканина впливає на характеристики пухлини і робить внесок у перебіг пухлинної прогресії. Мета. Визначити зв’язки між кількістю ПАА, індексом маси тіла (ІМТ) та клініко-патологічними показниками (КПП), деякими факторами мікрооточення пухлини та загальною виживаністю (ЗВ) хворих на рак шлунка (РШ). Матеріали і методи. Досліджено 236 хворих на РШ (162 чоловіка, 74 жінки), серед них 68-I, 54-II, 63-III та 51-IV стадії захворювання. ЗВ визначалась для хворих, яким не проводили післяопераційну терапію. Використано методи: імуноцитохімічні, статистичні. Результати. Не виявлено зв’язків між значеннями ІМТ та КПП пацієнтів. ЗВ хворих з ожирінням (ІМТ>25) достовірно не відрізнялась від ЗВ хворих з нормальною вагою (ІМТ<25). Кількість ПАА асоційована з кількістю пухлино-асоційованих макрофагів, позитивно корелює з вмістом лактату у пухлині та зростає відповідно до розміру пухлини і стадії захворювання (p<0,05). Пацієнти, пухлини яких характеризуються низькою кількістю ПАА (< 26,4%), живуть достовірно довше та мають значно нижчий ризик несприятливого перебігу захворювання, ніж хворі, в пухлинах яких виявлено високу кількість ПАА (>26,4%) (logranktest: p=0,045; HR=3,8). Висновки. Кількість ПАА пов’язана із ЗВ хворих та може бути використана в прогнозі перебігу РШ. Подальші дослідження впливу жирової тканини на пухлину на клітинному та метаболічному рівнях дозволять удосконалити прогнозування перебігу захворювання та індивідуалізувати лікування.