dc.description.abstract |
Мета: з’ясувати проблеми й особливості розвитку спортивних ігор в Україні. Матеріал і методи: Робота ґрунтується на використанні історичного аналізу наукової літератури та джерел; системного та порівняльного аналізу. Результати: Досліджено, що спортивна робота в УСРР у перше пореволюційне десятиліття зосереджувалася головним чином в ігрових видах, найперше – футбол, гандбол, меншою мірою – волейбол і баскетбол. Тобто тих, у яких домінувала група, колектив, а не індивід, індивідуальність. Зауважено відсутність кваліфікованих тренерів з ігрових видів спорту в указаний період, оскільки фізкультурна освіта робила лише перші кроки і не здатна була задовольнити повною мірою запиту суспільства. Висновки: поміж інших спортивних ігор, у 1920-ті роки футбол асоціювався з фізичними «перекосами», «однобокістю». З ним намагалися боротися фізкультурні керівники. Радянська влада початково бачила у ньому лише хуліганську забавку, емоційну і неконтрольовану, а відтак – шкідливу для ідеологічного виховання мас. Тому вказані роки пройшли під знаком боротьби з футболом: спочатку відкритої протидії, а далі – мовчазного не заохочення. |
uk_UA |