Кафедра Фізичної терапії та ерготерапіїhttps://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/1712024-03-28T09:10:54Z2024-03-28T09:10:54ZЕфективність програми відновлення функції верхньої кінцівки при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях периферичних нервів та плечового сплетенняБісмак, О. В.https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/49042023-12-25T13:19:33Z2020-01-01T00:00:00ZЕфективність програми відновлення функції верхньої кінцівки при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях периферичних нервів та плечового сплетення
Бісмак, О. В.
Мета: визначити ефективність розробленої програми відновлення функції верхньої кінцівки при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях периферичних нервів.Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 173 пацієнти, які були розподілені на 2 основні реабілітаційні групи: I група – хворі з гострим травматичним пошкодженням периферичного нерва або сплетення (132 особи), II група – хворі з компресійно-ішемічними (тунельними) невропатіями та плексопатіями (41 особа). Дослідження проводилося на базі ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України" (2015–2018) та неврологічних відділень No 1 та No 2 Київської міської клінічної лікарні No 4 (2017–2019). Для оцінки стану порушення рухової функції нерва та чутливості використовували 6-бальну шкалу за методикою R. B. Zachary, W. Holmes, Н. Millesi. Для оцінки тяжкості симптомів, активності та участі у повсякденному житті застосовували Бостонський опитувальник (Boston Carpal Tunnel Questionnaire). Результати: при первинному обстеженні виявили, що у більшості пацієнтів І реабілітаційної групи рухові розлади за 6-бальною шкалою були на рівні М1-М2 у 27,3% та 31,8% осіб відповідно та М3 у 15,9% пацієнтів. У хворих ІІ реабілі-таційної групи показники рухових порушень були не такими вираженими: переважали пацієнти з порушенням рухо-вої функції на рівні М2-М3 (34,1% та 24,4% пацієнтів відповідно). За шкалою функціональних порушень Бостонського опитувальника у пацієнтів досліджуваних груп найбільші труднощі виникали при купанні та надяганні одягу – 17,4%, виконанні домашньої роботи – 13,6% осіб, застібанні ґудзиків на одязі – 15,2%. У хворих ІІ реабілітаційної групи спо-стерігалися приблизно такі ж результати. В основній групі ми використовували розроблену нами програму реабіліта-ційних заходів, у групі порівняння – програму, яка застосовуються у лікарні у даної категорії пацієнтів. Терапія тривала 3 місяці. При повторному обстеженні у пацієнтів основної І реабілітаційної групи рухові розлади послабилися під впли-вом засобів фізичної терапії, які у них застосовувалися. В основній групі у більшої кількості хворих (12,3%) відмічалася нормальна сила в ураженій кінцівці (М5), у контрольній групі цей показник нижче (7,5%). Рухи з подоланням ваги кін-цівки (М3) та рухи з подоланням опору (М4) відмічалися у 24,6% та 30,8% осіб відповідно в основній групі, що значно перевищує подібні показники контрольної групи.Висновки: як показали результати досліджень, засоби фізичної терапії та ерготерапії у комплексному лікуванні осіб з травматичними та компресійно-ішемічними невропатіями верхньої кінцівки спряли більш інтенсивному відновленню функцій руки та підвищенню результатів рухової терапії. Найбільш ефективними для даної категорії пацієнтів є наступні реабілітаційні заходи: кінезотерапія, тейпування, масаж, апаратна фізіотерапія, механотерапія та гідрореабілітація.
Бісмак, О. Ефективність програми відновлення функції верхньої кінцівки при травматичних та компресійно-ішемічних ураженнях периферичних нервів та плечового сплетення / Олена Бісмак // Слобожанський науково-спортивний вісник. ─ 2020. ─ № 1(75). ─ С. 10-16.
2020-01-01T00:00:00ZМеханотерапія як засіб фізичної терапії в осіб з травматичними ушкодження периферичних нервів верхньої кінцівкиБісмак, О. В.Сафонцев, Д. М.https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/45822023-06-22T08:44:19Z2020-01-01T00:00:00ZМеханотерапія як засіб фізичної терапії в осіб з травматичними ушкодження периферичних нервів верхньої кінцівки
Бісмак, О. В.; Сафонцев, Д. М.
В статті висвітлено питання застосування засобів механотерапії при травматичних ушкодженнях периферичних нервів верхньої кінцівки. Пошкодження нервів верхніх кінцівок є одним з частих і важких видів травм, які можуть кардинально змінити якість і спосіб життя людини, як в повсякденному побутовому, так і в професійному
середовищі. Представлено класифікацію тренажерів та механотерапевтичних пристроїв, які доцільно використовувати при травматичних невропатіях верхньої кінцівки, та принципи рухової реабілітації. Зазначається, що механотерапія
може застосовуватися для полегшення виконання будь-якого руху (роботизована механотерапія) і з метою тренування зі зростаючою інтенсивністю, спрямованою на зміцнення рухової, серцево-судинної та дихальної систем (активна механотерапія). Охарактеризовано основні роботизовані пристрої, які застосовуються для ренування функції рук з наявністю зворотного зв'язку і застосуванням ігрової або віртуального середовища. Візначається, що до роботизованих пристроїв для відновного лікування верхньої кінцівки відносяться MITMANUS, ARM Trainer, mirror-image motion enable
(MIME) robot, Armeo та ін. Автори звертають увагу, що тренування на сучасних тренажерах і пристроях ні в якому випадку не замінюють традиційні засоби фізичної терапії і повинні застосовуватися в комплексі з іншими реабілітаційними заходами у неврологічних пацієнтів.
Бісмак, О. В. Механотерапія як засіб фізичної терапії в осіб з травматичними ушкодження периферичних нервів верхньої кінцівки / О. В. Бісмак, Д. М. Сафонцев // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова : збірник наукових праць. Вип. 1 (121). ─ Київ, 2020. ─ С. 20-25.
2020-01-01T00:00:00ZThe Dynamics of the Functional Indicators of the Upper Limb with Firearm Wounds of the Forearm and the Hand Brush in the Combination with Peripheral Nerves DamageBismak, Helen.Shestopal, Nataliia.https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/45812023-06-22T08:10:09Z2020-02-29T00:00:00ZThe Dynamics of the Functional Indicators of the Upper Limb with Firearm Wounds of the Forearm and the Hand Brush in the Combination with Peripheral Nerves Damage
Bismak, Helen.; Shestopal, Nataliia.
Objective: To investigate and determine the indicators of the movable and sensory functions in persons with the firearm wounds of the upper limb in the combination with peripheral nerves damage and to evaluate the effectiveness of the developed program of physical therapy in this pathology during the period of recoverness.Materials and methods: The investigation was based on the clinical and neurological examination
of 76 men with firearm wounds of the forearm and the hand brush in the combination with peripheral nerves damage. The patients were arbitrarily divided into 2 groups: the main group (38 people) and the control group (38 people). The duration after the combat trauma was from 6 to 18 months. The age of the surveyed ranged from 18 to 52 years, averaging 33.8 ± 6.7 years. 82.3% of patients had a partial lesion of the peripheral nerves,
17.7% of the persons had a complete lesion. For men of the main group there was a comprehensive program of physical therapy after surgical treatment of the firearm wounds of the forearm and the hand brush in the combination with peripheral nerves damage of the upper limb was developed and implemented, which included the use of kinesitherapy, elements of reflexology (method of application, Lyapko,M.G., 1997, 2005) massage by
the method of Efimenko, P.B. (2013); procedures of manual therapy according to the method of Gubenko, V.P. (2006) and mechanotherapy by the method of Popadyukha, Yu.A. (2018).Results: The introduction of a physical therapy program was contributed to a positive changes in the functional parameters of men with bones fractures of the forearm and the hand brush, combined with peripheral nerves injuries. Conclusions: The tools of physical therapy contributed to the regression of pain, increased the range of motion and muscle strength, improved the movable and sensory function of the injured limb.
Bismak, H. The Dynamics of the Functional Indicators of the Upper Limb with Firearm Wounds of the Forearm and the Hand Brush in the Combination with Peripheral Nerves Damage / Helen Bismak, Nataliia Shestopal // Journal of Physical Education and Sport. ─ 2020. ─ Vol. 20. ─ Р. 298-307.
2020-02-29T00:00:00ZРоль мануального м’язового тестування під час оцінювання функціональних порушень при периферичних невропатіях верхньої кінцівкиБісмак, О. В.https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/45802023-06-22T07:57:38Z2019-01-01T00:00:00ZРоль мануального м’язового тестування під час оцінювання функціональних порушень при периферичних невропатіях верхньої кінцівки
Бісмак, О. В.
На основі аналізу останніх наукових досліджень вивчено особливості застосування мануального м’язового тестування у хворих з невропатіями верхніх кінцівок. Мета. Розкрити роль мануального м’язового тестування в реабілітаційному обстеженні осіб з невропатіями верхніх кінцівок. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. При компресійно-ішемічних та травматичних ушкодженнях нервів верхньої кінцівки пацієнти скаржаться на порушення рухових, чуттєвих, трофічних і вегетативних функцій у зоні іннервації. Якщо останні два порушення стають помітними в пізні терміни, то перші два можна оцінити відразу після травми. Для розробки плану реабілітаційного втручання фізичному терапевту необхідно провести комплекс діагностичних методів ураженої верхньої кінцівки. Визначення
м’язової сили є важливим компонентом цього обстеження, одним із методів якого є мануальне м’язове тестування, яке проводять шляхом візуального і пальпаторного визначення скорочення окремого м’яза або натягу його сухожилля. Цей метод можна застосовувати під час первинного огляду пацієнта з метою оцінювання функціональної здатності м’язів та розробки алгоритму застосування засобів фізичної терапії. Для досягнення точних результатів його необхідно здійснювати відповідно до тестових позицій та рухів. Тестові рухи, під час яких виконується тестування, повинні бути функціональними, тобто виконуватися в нейтральному положенні верхньої кінцівки, в положенні, що зменшує компресію нерва, і в положенні, що її підсилює. Важливу роль під час проведення мануального м’язового тестування відіграє спеціальна підготовка, яка має кілька пунктів: вихідне положення пацієнта (його тіла та кінцівки); вихідне положення фахівця, місце контакту; напрямок руху та послідовність проведення тесту за фазами.
Бісмак, О. В. Роль мануального м’язового тестування під час оцінювання функціональних порушень при периферичних невропатіях верхньої кінцівки / О. В. Бісмак // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. ─ 2019. ─ № 2. ─ С. 37-41.
2019-01-01T00:00:00Z