Кафедра Психології і педагогікиhttps://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/1672024-03-29T14:22:07Z2024-03-29T14:22:07ZЕмоційне вигорання у кваліфікованих спортсменок і тренерів у черліденгуКрикун, О.Воронова, В.Федорчук, С.https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/51162024-01-26T09:12:43Z2023-01-01T00:00:00ZЕмоційне вигорання у кваліфікованих спортсменок і тренерів у черліденгу
Крикун, О.; Воронова, В.; Федорчук, С.
Представлено результати дослідження емоційного вигорання у кваліфікованих спортсменок і тренерів у черліденгу. Фізичне та емоційне виснаження спортсменів пов’язане насамперед із інтенсивними тренуваннями і напруженою змагальною діяльністю. Зі збільшенням поширеності проблем із психічним здоров’ям у спорті спортсмени і тренери можуть піддаватися досить значному ризику вигорання. Мета. Визначення і порівняння особливостей розвитку емоційного вигорання, фаз його формування у кваліфікованих спортсменок і тренерів у черліденгу. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел та даних мережі Інтернет; спостереження, анкетування, бесіда; метод експертних оцінок; методи психологічної діагностики – тест емоційного вигорання В. В. Бойка; методи непараметричної статистики. Результати. Виявлено відсутність як у спортсменок-черлідерок, так і у тренерів домінуючих симптомів емоційного вигорання, крім того фази напруження і виснаження в обох груп обстежених не сформовані. У спортсменок-черлідерок порівняно з тренерами виявлено тенденцію до більш високих показників резистенції, проте ці відмінності не набули рівня значущості. Загалом, найбільш виражені у випробуваних були симптоми фази резистенції. Спортсменки порівняно з тренерами показали більш високі значення за показником симптому «Загнаність у клітку», хоча сам симптом у випробуваних обох груп істотно не виражений.
Крикун, О. Емоційне вигорання у кваліфікованих спортсменок і тренерів у черліденгу / Олена Крикун, Валентина Воронова, Світлана Федорчук // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. ─ 2023. ─ № 1. ─ С. 39–43.
2023-01-01T00:00:00ZОсобливості мотивації до занять спортом юних спортсменів (на прикладі баскетболу)Воронова, В.Смоляр, І.https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/51122024-01-26T08:53:26Z2020-01-01T00:00:00ZОсобливості мотивації до занять спортом юних спортсменів (на прикладі баскетболу)
Воронова, В.; Смоляр, І.
Зміни, що відбуваються в суспільстві, суттєво впливають на зміст мотивів молодого покоління українців. У сучасної молоді спостерігається переоцінка колишніх цінностей і життєвих орієнтирів, що відповідно буде спрямовувати тренерів на пошук переконливих аргументів на користь мотивування, залучення молоді до занять спортом. Саме тому необхідно систематично проводити моніторинг змін особливостей мотиваційної сфери юних спортсменів, діагностику з метою отримання знань про визначення мотивів, які спонукують їх займатися спортом протягом досить тривалого часу. Мета. Визначити особливості мотиваційної сфери спортсменів-баскетболістів 12–15 років. Методи. Аналіз науково-методичної літератури; анкетування; методи психодіагностики; методи математичної статистики. Результати. Структура мотиваційної сфери юних спортсменів, які займаються баскетболом, досить мінлива і залежна від багатьох факторів, серед яких варто виділити успішність діяльності спортсмена, ступінь задоволеності навчально-тренувальним процесом і психологічним кліматом у команді. Для того, щоб почати самостійно займатися спортом, спортсмену-початківцю слід пройти кілька етапів: від формування позитивного ставлення до занять спортом до стійкого бажання регулярних, самостійних занять. Таким чином, тренеру необхідно знати та використовувати як відповідний психолого-діагностичний комплекс для кожного з етапів формування мотивації до занять спортом, так і відповідні методи впливу на мотивацію юних спортсменів-баскетболістів до занять фізкультурно-спортивною діяльністю.
Воронова, В. Особливості мотивації до занять спортом юних спортсменів (на прикладі баскетболу) / Валентина Воронова, Ірина Смоляр // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. ─ 2020. ─ № 1. ─ С. 110-116.
2020-01-01T00:00:00ZПсихофізіологічні властивості як складова сумісності пар в акробатиціВоронова, В. І.Максимов, С. Д.Максимова, Ю. А.https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/51102024-01-26T08:40:22Z2023-01-01T00:00:00ZПсихофізіологічні властивості як складова сумісності пар в акробатиці
Воронова, В. І.; Максимов, С. Д.; Максимова, Ю. А.
Розглянуто психофізіологічні властивості, які є складовою для формування пар в акробатиці. Мета. Визначення психофізіологічних особливостей спортсменів і характеру їх поєднання як складової сумісності акробатичних пар. Методи. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури та даних мережі Інтернет; методи психологічної діагностики та математичної статистики. Результати. Проведено дослідження 12 акробатичних пар, проаналізовано особливості прояву у них нейродинамічних властивостей: сили–слабкості нервової системи, нервових процесів збудження та гальмування, зокрема у нижніх та верхніх, спрацьованих та мало спрацьованих пар. Акробати спрацьованих пар мають показники властивостей нервових процесів (сила, збудження та гальмування) достовірно вищі і показники рухливості нервових процесів у них схильні до зменшення порівняно з недостатньо спрацьованими акробатами. Спрацьованість чоловічої пари більшою мірою залежить від властивостей нервової системи саме нижнього партнера. У акробатів спрацьованих пар показники особистісної тривожності відповідають помірному рівню та достовірно нижчі, ніж у недостатньо спрацьованих пар, де підвищення показників особистісної тривожності спостерігається як у верхніх, так і у нижніх партнерів порівняно з верхніми та нижніми акробатами спрацьованих складів. Проведене дослідження дає підставу стверджувати, що успішне професійне становлення в спортивній діяльності можливе лише за умови урахування всіх факторів (зокрема психофізіологічних і психологічних), які вказують на відповідність внутрішньої організації організму та психіки спортсмена вимогам того виду спорту, в якому відбувається спеціалізація.
Воронова, В. І. Психофізіологічні властивості як складова сумісності пар в акробатиці / B. І. Воронова, C. Д. Максимов, Ю. А. Максимова // Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. ─ 2023. ─ № 1. ─ С. 7-14.
2023-01-01T00:00:00ZПсихофизиологическое состояние спортсменов с разным уровнем личностной и ситуативной тревожности в сложнокоординационных видах спортаФедорчук, С. В.Тукаев, С. В.Лысенко, Е. Н.Шинкарук, О. А.Воронова, В. И.https://reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/50692024-01-22T14:11:12Z2017-01-01T00:00:00ZПсихофизиологическое состояние спортсменов с разным уровнем личностной и ситуативной тревожности в сложнокоординационных видах спорта
Федорчук, С. В.; Тукаев, С. В.; Лысенко, Е. Н.; Шинкарук, О. А.; Воронова, В. И.
Мета. Визначення зв’язку психофізіологічного стану з рівнем особистісної і ситуативної тривожності спортсменів високого класу, які спеціалізувалися в складнокоординаційних видах спорту. Методи. Для визначення психофізіологічних властивостей нервової системи використовували діагностичний комплекс «Діагност-1»; для оцінки особистісної та ситуативної тривожності – тест Спілбергера–Ханіна; для визначення інтегральних рис темпераменту – тест Г. Айзенка. Результати. Чим вищим був рівень особистісної тривожності респондентів, тим менш стабільною була швидкість складної сенсомоторної реакції вибору, тим меншими сила нервових процесів і стійкість центральної нервової системи до наростаючого ступеня втоми. Зниження рівня ситуативної тривожності у спортсменів було відзначено із збільшенням спортивного стажу, зростанням емоційної стійкості, зниженням особистісної тривожності і збільшенням сенсомоторної витривалості. Висновки. Більш високий психофізіологічний статус спортсменів відповідав меншому рівню особистісної тривожності. Функціональний стан центральної нервової системи спортсменів не асоціювався з ситуативною тривожністю, що дає підстави для сприятливого прогнозу результативності їх змагальної діяльності.
Психофизиологическое состояние спортсменов с разным уровнем личностной и ситуативной тревожности в сложнокоординационных видах спорта / С. В. Федорчук, С. В. Тукаев, Е. Н. Лысенко, О. А. Шинкарук, В. И. Воронова // Спортивна медицина і фізична реабілітація. ─ 2017. ─ № 1. ─ С. 26-32.
2017-01-01T00:00:00Z