Фізична терапія дітей з хронічним бронхітом на клінічному етапі

Abstract

Хронічний бронхіт відноситься до головних причин тимчасової непрацездатності працюючих у багатьох країнах Європи, займає п’яте місце серед всіх причин смерті, поступаючись лише захворюванням серцево-судинної системи, онкології і смерті від нещасних випадків. Хронічний бронхіт - діагноз виключення і може бути виставлений дитині колегіально лікарською комісією за відсутності будь-яких захворювань, що супроводжуються тривалим продуктивним кашлем або іншими респіраторними симптомами, фізикальними ознаками, що свідчать про ураження бронхів, а саме при виключенні: бронхіальної астми , пороків розвитку бронхолегеневої системи, аномалій великих судин зі стисненням стравоходу та дихальних шляхів, імунодефіцитних станів, аспіраційного синдрому, туберкульозу та аспергільозу легень. Побудова програм ФТ і сам процес повинні враховувати, що система реабілітації дітей з захворюваннями органів дихання має багаторівневий характер у вигляді мережі установ, що забезпечують поетапне послідовне проведення відновного лікування, а основними принципами реабілітації таких хворих є ранній початок, безперервність, наступність, індивідуалізація і комплексний характер програм реабілітації з метою профілактики інвалідизації, поліпшення якості життя.