Вплив спортивних танців на психологічний і фізичний стан людей з вадами зору

Abstract

1. Згідно з першим завданням було здійснено теоретичний аналіз знань про психологічний та фізичний стан незрячих людей. Також було опрацьовано термін тифлопсихології, що вивчає закономірності та особливості розвитку осіб із порушенням зору, формування компенсаторних процесів, що забезпечують відшкодування недоліку інформації, дефіцит, який пов'язаний з порушенням діяльності зорового аналізатора, а також вплив цього дефекту на психічний розвиток дітей з порушенням зору. 2. Досліджено метод Моше Фельденкрайза та його вплив на психологічний та фізичний стан людей з вадами зору. Особливість, яку вносить Моше Фельденкрайз, полягає у виявленні ефективності рухової дії через простий критерій – досягнення результату. В її основі він акцентує увагу на значущій функції людини такій, як здатність до самовдосконалення. Цей метод розкриває загалом поняття про раціональне проведення занять танцювально-руховою терапією з незрячими людьми. Він описує принципи, послідовності, методи та способи найефективнішого тренування, а саме головне, що це в подальшому проявит свою ефективність, тобто результат. 3. Було проведено опитування (анкетування), щодо готовності тренерів з різним стажем роботи займатись танцювальною терапією з людьми, які мають вади зору. Ми вияснили, що з наявих 4-ох груп, лише тренери стаж роботи яких до 5 років та 15 і більше років проявили зацікавленість та бажання подальшого розвитку у даному виді діяльності. 4. За допомогою опитування людей з вадами зору, було з’ясовано позитивний психологічний та фізичний вплив танцювально-рухової терапії на незрячих людей. Була зафіксована відповідна динаміка розвитку: координації рухів, працездатності і самооцінки, рухових якостей, комунікації та впевненості і загалом всіх різнобічних якостей. 5. Згідно з п’ятим завданням було розроблено методику проведення тренувального заняття зі спортивних танців для незрячих людей. Було виділено найголовніші ключові моменти у роботі з людьми з вадами зору такі, як основні прийоми, найраціональніше застосування засобів фізичної підготовки і особливу увагу було зосереджено на застосуванні віденського вальсу, як прикладу, який в свою чергу, виступає чудовим методом для розвитку, як фізичного, так і психологічного розвитку людей з вадами зору. Отже, танцювально – рухова терапія є дуже важливою для людей з вадами зору. Вона позитивно впливає не лише на фізіологічний стан, а й на психологічний. Допомагає набути комунікативних навичок, покращує самопочуття, дозволяє краще взаємодіяти з суспільством та володіти тілом. Подальші дослідження спрямовані на вивчення впровадження, перейняття методів з країн світу та їх вдосконалення в Україні.