Фізична терапія осіб середнього віку після геморагічного інсульту

Abstract

1. Геморагічний інсульт залишається однією з основних причин стійких рухових порушень, що обмежують функціональну незалежність пацієнтів. Своєчасне застосування фізичної терапії сприяє нормалізації тонусу м'язів, покращенню контролю рухів, відновленню рівноваги та профілактиці вторинних ускладнень, що загалом підвищує ефективність реабілітаційного процесу.. 2. Наявність рухових, сенсорних і когнітивних порушень після геморагічного інсульту обумовлює потребу у впровадженні індивідуалізованого фізіотерапевтичного втручання. Розроблений алгоритм базувався на принципах Міжнародної класифікації функціонування (МКФ) та включав використання програми FAME для цілеспрямованого розвитку м'язової сили, витривалості, мобільності й рівноваги, що сприяло підвищенню активності та рівня участі у повсякденному житті. 3. Реабілітаційне втручання було побудоване з урахуванням провідних порушень нервової, сенсорної та опорно-рухової систем і передбачало виконання комплексу вправ для відновлення постурального контролю, функціональної ходи, розвитку координації та моторного контролю нижніх кінцівок. Акцент на поетапне навантаження і завдання-орієнтовані вправи дозволив досягти стійкого функціонального покращення. 4. Комплексний, системний підхід до фізичної терапії, що включав елементи програми FAME, продемонстрував високу ефективність у відновленні рухових функцій, покращенні мобільності, зменшенні спастичності та підвищенні функціональної незалежності пацієнтів. Використання структурованої програми втручання забезпечило суттєве зростання якості життя у пацієнтів на пізньому етапі відновлення після геморагічного інсульту.