Методичне забезпечення як важлива складова імплементації інклюзивності у спорті

Abstract

Досліджено методичне забезпечення інклюзивності в спорті як системно-структурне утворення, спрямоване на підвищення професійної компетентності стейкхолдерів та обізнаності про інклюзію у спорті з метою дотримання прав людини у спорті та забезпечення якісного інклюзивного навчально-тренувального процесу. Мета. Аналіз сучасного стану сформованості методичного забезпечення інклюзивності у спорті, його систематизація та структуризація з урахуванням рівнів і підходів до його формування й удосконалення. Методи. Аналіз та систематизація даних літературних джерел, індукція та дедукція, порівняння та зіставлення, методи системного та логічного аналізу, синтез та узагальнення. Результати. З’ясовано, що методичне поняття інклюзивності у спорті формується на міжнародному, зокрема європейському, національному та інституційному рівнях. Окреслено два підходи до формування методичного забезпечення інклюзивності у спорті: нормативно-правовий та науково-практичний. Констатовано нерівномірність стану сформованості методичних ресурсів як на різних рівнях у рамках загальної спортивної політики, так і в межах національної – у різних країнах. Такі країни, як Австралія та Канада мають ґрунтовно розроблене методичне забезпечення, спрямоване на створення інклюзивного спортивного середовища для широкого спектра маргіналізованих категорій учасників. Натомість вітчизняне методичне оснащення інклюзивності у спорті майже не представлене, а наявні поодинокі ресурси вузько сфокусовані на покращення спортивної участі здебільшого спортсменів з інвалідністю. Результати аналізу сучасного стану досліджуваного питання в Україні свідчать про нагальну потребу вдосконалення методичного забезпечення інклюзивності у спорті.