Особливості крос-культурних комунікацій в Китаї та Україні

Abstract

Актуальність теми. У сучасному світі різко зросла увага до такого феномену, як комунікація. Сучасний світ складний, різноманітний, динамічний, пронизаний протиборчими тенденціями. Він суперечливий, але взаємозалежний, багато в чому цілісний. Розвиток суспільних відносин супроводжується поглибленням відносин спілкування та розгалуженням зв'язків людини з людиною, народу з народом, товариства з суспільством, тобто розвитком процесів міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація - одне з важливих явищ сучасного суспільства, яке помітно позначається на розвитку суспільних відносин всередині кожної країни і між країнами та народами. Актуальність проблем міжкультурної комунікації пов'язана не тільки з пізнавальним інтересом до інших культур і прагненням збагатити свою культуру, але й з об'єктивними соціальними, політичними та економічними процесами, із збільшеним числом контактів між представниками різних народів у найрізноманітніших сферах сучасного суспільного життя, наприклад сфера фізичної культури і спорту. Сьогодні стає все більш очевидним, що технологічний розвиток і тісна співпраця у сфері ФК і С змушує спілкуватися людей, що належать до різних культур. Глобалізація соціальних процесів, в тому числі і культурних, веде до формування єдиних механізмів соціальної взаємодії, що забезпечує можливість спілкування представників різних культур, організацій, структур і спільнот. Разом з тим загострюється проблема визначення культурної ідентичності людей і збереження культурного різноманіття в світовому співтоваристві, а отже, зростає важливість розуміння процесів міжкультурної комунікації. Також не маленьке значення мають проблеми та конфлікти, які виникають при спілкуванні у представників різних культур, що несуть за собою негативні наслідки. Для менеджерів і керівників спортивних організацій розуміти різницю між культурами, роль міжкультурної комунікації в сучасному суспільстві є також необхідним для того, щоб вміти надалі оптимально керувати зовнішніми комунікативними процесами в інтересах своєї організації. Все це визначає актуальність і практичну значимість теми даної роботи. Дослідження міжкультурних відмінностей, усвідомлення необхідності вирішення питань щодо співвідношення культури та комунікації, їх взаємозв’язку та взаємовпливу були представлені філософами ще з античних часів. Однак, розгляд явищ культури та комунікації у їх нерозривному зв’язку здійснюється, зокрема, у працях філософів XVII–XX ст.. Л. Вітгенштайна, Ю. Габермаса, Г. Гадамера, І. Гердера, І. Канта, П. Сорокіна, І. Фіхте, Ф. Шляєрмахера, О. Шпенглера та інших. Дослідженням проблем крос-культурного менеджменту як нової парадигми управління присвячено роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Н. Адлер, В. Буніна, Н. Василенко, С. Васильєв, Р. Гордєєв, Р. Гріффін, П. Вернон, А. Гаттермен, Р. Гестеланд, К. Камерун, Е. Клейн, А. Кребер, C. Клакхон, І. Костіна, Р. Куінн, К. Ліндзі, Р. Льюїс, Д. Мацумото, С. М′ясоєдов, Д. Оляніч, В. Павленко, Ю. Палєха, С. Півоваров, Т. Пітерс, В. Пушних, М. Райхлен, О. Рожен, М. Рокіч, О.Стегній, М. Тайєб, Н. Тодорова, Г. Тріадіс, Ф. Тромпенаарс, Р. Фармер, Л. Халілова, П. Харріс, Н. Холден, Е. Холл, С. Хемпден-Тернер, Г. Хофстеде, І. Шакун, В. Шапкіна, Ш. Шварц, Є. Шейн, Н. Шишкіна та багато інших. Саме поняття міжкультурної комунікації виникає в середині ХХ століття і пов’язане з іменами таких вчених як Е. Голл, К. Клакхон, А. Кребер, Р. Портер, Д. Трагер, Л. Самовар. Теорії міжкультурної комунікації, що намагалися пояснити даний феномен з різних точок зору розробляли західні дослідники К. Бергер, С. Гантінґтон, Е. Гірш, Е. Голл, Г. Гофстеде. Важливий внесок у вивчення міжкультурної комунікації у сфері фізичної культури і спорту, внесли такі вчені як А. Верещагін, А. Бугреев, В. Васин, Б. Голощапов, В. Костомаров, В. Попков, А. Садохін, С. Тер-Мінасова, И. Гридина, С. Павлов. В контексті міжкультурної комунікації також проблеми глобалізації культури та взаємодії цивілізацій, обговорення яких відбувається на науково-теоретичних конференціях та круглих столах. У Китаї до розробок міжкультурної коммунікації і міжародного спортивного менеджменту прилучилися Дуншуй Су, Meng Xinxin, Бай Ян, Сіньсінь Мен, Чжоу Цзе, Хе Ін, Чжоу Юаньчен, Янг Бай, Chen Xinnan, Luo Zhengyu, Zhu Masheng, Zou Guangyi та інші. В Україні предметне поле досліджень в рамках проблематики "міжкультурна комунікація" тільки формується. Цю проблему розробляють у різнопланових працях О. Ареф’єва, Т. Близнюк, Н. Висоцька, І. Грідіна, Л. Губерський, І. Дзюба, П. Донець, В. Євтух, Г. Касьянов, М. Кушнарьова, Л. Нагорна, А. Приятельчук, Н.Тодорова.