Abstract:
Відображено процес викладання української історії в Університеті св. Володимира впродовж ХІХ – першої половини ХХ ст. Методологічну основу публікації склали історичний та діалектичний методи дослідження.
З’ясовано, що впродовж ХІХ ст. в Університеті св. Володимира українська історія викладалась в контексті російської. І лише на початку ХХ ст. викладацьким складом та студентами
здійснено спробу організувати роботу кафедри історії України, яка виявилась невдалою.
Встановлено, що в миколаївську добу в університеті викладалась виключно російська історія, що ґрунтувалась на імперських ідеалах існування єдиного російського народу, етнічними меншинами якого вважались українці та білоруси. Викладання велось на низькому професійному рівні. Ситуація кардинально змінилась з появою на кафедрі російської історії В. Антоновича, котрий не лише самостійно вивчав українську історію, а й пропонував
її досліджувати своїм учням. Так, у другій половині ХІХ ст. майбутніми відомими українськими істориками М. Дашкевичем, П. Голубовським, В. Данилевичем, М. Грушевським написано низку робіт, присвячених історії окремих давньоруських князівств. Під керівництвом В. Іконникова київські студенти почали активно досліджувати окремі історичні пам’ятки з українського минулого. На початку ХХ ст. викладачами В. Данилевичем та П. Голубовським розроблено окремі курси з історії України.
Доведено, що в студентських роботах (рефератах, курсових, напівкурсових) переважно висвітлюється саме російська історія. Українська проблематика обмежується давньоруським періодом. Більшість цих робіт носять компілятивний характер й написані в контексті російської історіографії.
