Характеристика складових теорії фізичної рекреації

Abstract

В статті висвітлено методологічну проблематику, яка існує в загальному наукознавстві і ще не здобула активного застосування у фізкультурно-спортивній галузі знань. Здійснено спробу теоретичного узагальнення окремих положень щодо аналізу теорій фізичної рекреації та основних її складових, що характеризує парадигмальний підхід, широко розповсюджений у сучасних різнопрофіпьних наукових дослідженнях. Для аналізу наукового матеріалу використано загальнонаукові методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел та документальних матеріалів; історичні методи; методи системного аналізу, порівняння та зіставлення. Сучасний розвиток наукових знань про фізичну рекреацію показує, що її предметні межі незмірно розширюються, вона наповнюється новим змістом, збагачується новими функціями і розглядається як багатомірний феномен, як складова об’єктивної реальності, процес, спосіб і результат перетворення природно-заданої й соціальної сутності людини. Обґрунтовано основні складові теорії фізичної рекреації: систематизовано ознаки, охарактеризовано об’єкт, предмет, функції фізичної рекреації. Представлено наявний в спеціальній літературі огляд ознак і функцій фізичної рекреації та їх взаємозв’язок з розвитком знань про фізичну культуру. Узагальнено підходи до визначення головних та специфічних функцій фізичної рекреації у контексті залучення населення до рухової активності.