Екологічна політика Організаційного комітету Ігор XXXI в Ріо-де-Жанейро

Abstract

Олімпійські ігри є найбільшою спортивною подією в світі. Для більшості приймаючих їх міст, на думку екс-президента МОК Жака Рогге, «це найскладніший проект, який вони коли-небудь здійснювали. Їх проведення зачіпає все місто і все його населення, включає заходи по здійсненню містобудівних, економічних, соціальних і екологічних перетворень »[6]. Маючи успішний досвід проведення Пан-американських Ігор в 2007 і Чемпіонату світу з футболу в 2014 році, Ріо-де-Жанейро з 5 по 21 серпня 2016 року перетворився на спортивну столицю світу. Вперше спортивні змагання такого рівня пройшли в Південній Америці. За право стати господарем Олімпіади Ріо суперничав з Мадридом, Токіо і Чикаго, здобувши остаточну перемогу 2 жовтня 2009 року. Столиця Бразилії і раніше претендувала на проведення олімпіади в 1936, 1940, 2004 і 2012 роках, але навіть не проходила у фінал голосування. В іграх взяли участь 11 303 спортсмена з 205 країн, було розіграно 306 комплектів медалей в 33 видах спорту [8]. Бюджет цього заходу склав 9,73 млрд доларів [9]. Мета. Вивчення екологічної політики Організаційного комітету Ігор XXXI Ріо-де-Жанейро і виявлення основних напрямків природоохоронної діяльності в процесі організації і проведення олімпійських ігор. Методи. Використано теоретичний аналіз наукової і науково-методичної літератури: узагальнення, синтез, абстрагування, екстраполяція, аналогія. Організація дослідження включала проведення системного аналізу і узагальнення матеріалів наукової літератури та публіцистичних матеріалів з проблематики екології спорту, а також офіційних матеріалів Міжнародного олімпійського комітету, Організаційного комітету Ігор XXXI Олімпіади в Ріо-де-Жанейро. На цій основі аналізувалися основні положення природоохоронної діяльності Організаційного комітету Ігор XXXI Олімпіади в Ріо-де-Жанейро.