результатів
Знайти
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Comparative characteristics of the manifestations of damage and reparative processes in the mucous membrane of the duodenum of rats under the conditions of skin burns and skin burns associated with diabetes
(Reports of Morphology, 2020) Tymoshenko I. A.; Sokurenko L. M.; Yanchyshyn A. Ya.; Pastukhova V. A.
Currently, severe thermal injury is becoming one of the most important problems of practical medicine. Diabetes is also recognized as another global medical and social challenge of our century. The emergency situation for the treatment and prevention of the consequences of these pathologies is a consequence of the lack of a reliable theoretical basis for solving specific clinical problems regarding the course of burns, diabetes and their complications. The aim of the study is to establish the patterns of structural changes in the mucous membrane of the duodenum after burn injury of the skin of rats under conditions of experimental diabetes mellitus. The study was performed on 63 laboratory white adult male rats weighing 180-210 g, which were divided into 3 groups: intact animals, rats with skin burns and rats with skin burns on the background of diabetes. The model of experimental diabetes mellitus was reproduced by administering Streptozotocin to rats intraperitoneally once at a dose of 50 mg/kg, predissolved in 0.1 M citrate buffer solution (pH=4.5). The control of the development of hyperglycemia in the experimental groups was the level of glucose in the blood 24.24±0.79 mmol/l. In the control group this index was 8.03±0.4 mmol/l. Rats with skin burns revealed destructive manifestations, which are accompanied by an active inflammatory reaction and corresponding necrotic changes, while rats with skin burns on the background of diabetes mellitus pathological processes are not just "summed up", but in some way adaptively modified with the involvement of stress mechanisms of the endoplasmic reticulum and associated autophagy.
Сучасні підходи до застосування засобів фізичної терапії, спрямованих на відновлення постурального контролю та ходьби в осіб з наслідками черепно-мозкової травми
(Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, 2021-09-18) Воронова В. Я.; Лазарєва О. Б.; Ковельська А. В.; Кобінський О. В.
На сьогодні актуальним є вивчення застосування засобів фізичної терапії під час процесу відновлення осіб з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ). Мета. Визначити особливості оцінювання та застосування засобів фізичної терапії, спрямованих на відновлення постурального контролю та ходьби в осіб з наслідками ЧМТ. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, синтез та узагальнення. Результати. Доведено, що реабілітаційний прогноз у хворого з наслідками ЧМТ залежить від патогенетичних особливостей клінічних проявів, перебігу захворювання, можливостей цілеспрямованої терапії, характеру і ступеня обмеження життєдіяльності, наявності соціальної недостатності та необхідності соціальної підтримки. Міждисциплінарність, постановка цілей у SMART-форматі, активне залучення пацієнтів з середніми і важкими травмами в процес – необхідні умови для успіху реабілітації. Найчастішим тяжким наслідком травматичної хвороби мозку є розлади рухової та когнітивної функцій, тому рухове навчання, побудоване з урахуванням когнітивного стану, є основним принципом більшості втручань. Функції ходьби та підтримання балансу визначають якість повсякденного життя, оскільки дозволяють ефективно переміщатися вдома та в громаді. Більшість досліджень є суперечливими щодо прямого зв’язку між ходьбою, порушенням рівноваги та когнітивними проблемами. У ході аналізу науково-методичних статей відзначено відсутність суттєвих відмінностей між різними методиками реабілітаційного втручання для осіб з ЧМТ. Доведено позитивний вплив на відновлення постурального контролю та ходьби пацієнтів з ЧМТ, але певні характеристики функціонального стану залишалися без змін. Міждисциплінарність та формування плану обстеження і втручання на основі SMART-цілей полягають в отриманні уявлення про потреби та потенціал пацієнта, дозволяють обрати втручання, які найбільше відповідають його основній проблемі та максимально враховують запит щодо очікуваних результатів відновлення ходьби.