Discover

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

  • Thumbnail Image
    Item type:Publication,
    Ерготерапія дітей раннього віку з спастичною формою ЦП ІІІ-IV рівня за GMFCS
    (НУФВСУ, 2025) Виноградова М. М.
    1. У ході виконання поставленого першого завдання було здійснено систематичний аналіз сучасних науково-методичних джерел з теми ерготерапії дітей раннього віку з спастичною формою ЦП та ролі ерготерапії в процесі їх реабілітації. Було встановлено, що застосування концептуальних моделей (зокрема, PEO) і міжнародних класифікацій (МКФ) дозволяє глибше розуміти потреби дітей та адаптувати втручання до їхнього реального середовища і можливостей. Проведений огляд підтвердив актуальність використання клієнтоцентричних підходів, орієнтованих на формування активної участі дитини в повсякденних заняттях, а також важливість мультидисциплінарної співпраці. У контексті української практики особлива увага приділялася адаптації світового досвіду до вітчизняної системи реабілітації. 2. Другим завданням було визначення методів дослідження та побудова алгоритму ерготерапевтичного втручання, що базується на доказовій практиці. Для обстеження використовувалися стандартизовані інструменти PEDI, ICFQ, а також спеціально розроблена анкета для оцінки труднощів у процесі вживання їжі. Цілі втручання для кожної дитини були сформульовані у форматі SMART і відповідно до МКФ, що забезпечило їхню конкретність, функціональність та орієнтацію на участь. Алгоритм втручань був побудований з акцентом на розвиток орально-моторних навичок, сенсорної інтеграції, правильного позиціонування та використання асистивних технологій, що дозволило врахувати як індивідуальні особливості дитини, так і вплив середовища. 3. Аналіз результатів втручання дозволив виконати третє завдання — оцінити ефективність запропонованої програми. Було виявлено статистично значущі покращення навичок вживання їжі та самообслуговування у дітей ОГ порівняно з КГ. Крім того, покращилася якість життя родин дітей, що отримували послуги ерготерапевта відповідно розробленої програми. Отримані результати доводять, що цілеспрямоване ерготерапевтичне втручання, розроблене на основі сучасних моделей та інструментів оцінки, сприяє підвищенню самостійності дітей раннього віку з спастичною формою ЦП та підвищує якість життя їх родин.
  • Thumbnail Image
    Item type:Publication,
    Аналіз сучасного стану інклюзивного навчання та безбар’єрного освітнього середовища для дітей з інвалідністю в Україні: роль ерготерапевта у формуванні доступності
    (НУФВСУ, 2025) Вітомська М. В.
    1. Дослідження засвідчило, що інклюзивна освіта є ключовим компонентом сучасної освітньої політики у більшості розвинених країн світу. У таких країнах, як Канада, Норвегія та Польща, вже створені стійкі моделі інклюзії, які базуються на універсальному дизайні, міждисциплінарній підтримці та принципах справедливості. В Україні, попри значний прогрес у законодавстві, практична реалізація інклюзії залишається фрагментарною та нерівномірною. Особливо актуальною є інтеграція принципів equity і доступності на всіх рівнях освіти. Водночас держава вже заклала базові підвалини для подальшого розвитку інклюзивної освіти, включаючи створення інклюзивно-ресурсних центрів, затвердження порядків організації навчання та фінансування через освітню субвенцію. 2. У ході дослідження було виявлено п’ять основних груп бар’єрів: фізичні (архітектурна недоступність будівель), ресурсні (нестача обладнання, технічних засобів), кадрові (недостатня кількість підготовлених фахівців), ставленнєві (упередження з боку педагогів і батьків), та системні (інституційна спадщина спеціальних шкіл та недофінансування). Війна в Україні суттєво загострила ці проблеми, поглибивши цифрову нерівність і зменшивши доступ дітей до очного навчання. Таким чином, реальні освітні можливості дітей з інвалідністю обмежені, навіть за наявності законодавчих гарантій. Це вимагає системного підходу до усунення бар’єрів із врахуванням сучасних викликів. 3. Міжнародний досвід показав, що ерготерапевт є невід’ємною частиною шкільної команди підтримки у багатьох країнах. Зокрема, в Канаді та Норвегії саме ерготерапевт відповідає за адаптацію середовища, формування навичок незалежності, підтримку дитини в щоденних навчальних активностях та участь у міждисциплінарному супроводі. Його діяльність інтегрується не лише у сферу спеціальної педагогіки, а й у загальні освітні процеси. Для України цей досвід є особливо важливим, оскільки дозволяє усвідомити потенціал професії ерготерапевта як ключового фахівця у побудові безбар’єрного освітнього простору. 4. Опитування батьків дітей з інвалідністю виявило, що 68% із них стикаються з проблемами фізичної недоступності шкільного простору; 54% — з недостатньою увагою до навчальних потреб дитини; 47% — з упередженим ставленням педагогів. Спостереження в одному з закладів освіти підтвердило брак універсального дизайну, спеціалізованих адаптацій та сенсорних зон. Водночас батьки висловили високу зацікавленість у впровадженні нових спеціалістів, таких як ерготерапевт, які можуть надати дитині повноцінну функціональну підтримку в межах школи. Це свідчить про реальний соціальний запит на розширення фахового складу шкільних команд. 5. У результаті дослідження було запропоновано модель, яка включає п’ять ключових компонентів діяльності ерготерапевта у школі: – оцінка функціонального рівня дитини та її потреб; – адаптація фізичного і навчального середовища відповідно до принципів універсального дизайну; – впровадження допоміжних технологій і пристосувань; – тренування навичок самостійності, соціальної взаємодії та регуляції поведінки; – консультування вчителів і батьків, участь у міждисциплінарних командах. Запропонована модель базується на міжнародних практиках і адаптована до українських реалій, що дає змогу її впровадження в умовах як державних, так і приватних закладів освіти.