Discover

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

  • Thumbnail Image
    Item type:Publication,
    Ерготерапія дітей із синдромом Дауна
    (НУФВСУ, 2025) Сучко О. І.
    1. В ході дослідження було виявлено, що застосування ерготерапевтичної моделі PEO має значний позитивний вплив на розвиток моторних, когнітивних та соціальних навичок у дітей з синдромом Дауна. Модель PEO, орієнтована на взаємодію між особистістю дитини, навколишнім середовищем та завданнями, дозволила значно покращити адаптацію дітей до повсякденних активностей та полегшити процес їх соціалізації. 2. За результатами тестувань за шкалами PDMS та BSID було виявлено наявність помірної затримки розвитку у всіх учасників дослідження, де бали коливалися в межах 70-84. Ці результати свідчать про потребу у цілеспрямованому використанні спеціалізованих методик ерготерапії для дітей з синдромом Дауна, оскільки традиційні підходи не завжди забезпечують належний рівень розвитку у таких дітей. Аналіз результатів шкали FIM показав значне підвищення рівня функціональної незалежності дітей основної групи на 15% порівняно з контрольною групою. Це вказує на значну ефективність використання моделі PEO для покращення життєвих навичок та функціональних можливостей дітей з синдромом Дауна, що є важливим для їх інтеграції в суспільство та підвищення якості життя. Усі поставлені SMART-цілі були досягнуті, що підтверджує високий рівень реалізації поставлених завдань дослідження. Це свідчить про правильність вибору стратегії дослідження та ефективність застосованих методик для досягнення бажаних результатів. Розроблені рекомендації щодо адаптації методик ерготерапії до українського контексту мають значний практичний потенціал для використання в реабілітаційних програмах для дітей з синдромом Дауна в Україні. Зокрема, рекомендується впровадження індивідуальних програм розвитку, що враховують специфіку культурних та соціальних умов країни, а також активне залучення батьків до процесу терапії.
  • Thumbnail Image
    Item type:Publication,
    Ерготерапія після перенесеного ГПМК за геморагічним типом з правостороннім геміпарезом осіб середнього віку
    (НУФВСУ, 2025) Ткаченко А. Р.
    Критичний аналіз науково-практичної літератури був проаналізований, що ранній початок ерготерапевтичного втручання є ключовим фактором у запобіганні вторинним ускладненням після геморагічного порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Ініціювання ерготерапії протягом перших двох тижнів після інсульту значно підвищує ймовірність відновлення рухових функцій паретичної кінцівки, тоді як затримка початку реабілітації понад місяць суттєво знижує прогноз відновлення. Ерготерапевтичний процес базується на комплексному оцінюванні, що включає первинну та повторну оцінку функціонального стану пацієнта. Ерготерапевт спільно з пацієнтом визначає індивідуальні потреби, враховуючи особистісні можливості, особливості середовища та труднощі, що виникають у повсякденній діяльності. Оцінювання включає використання стандартизованих інструментів, що відповідають Міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я (МКФ). Особлива увага приділяється аналізу рухового відновлення верхньої кінцівки, а також адаптації середовища для оптимізації функціональної незалежності. Ерготерапевтичні втручання включають маніпуляції з різноманітними предметами, що відрізняються текстурою, формою та розміром, з метою активізації м'язових груп різного ступеня ураження. Вправи розробляються з урахуванням біомеханічних принципів, індивідуальних рухових можливостей та клінічної картини пацієнта, з поступовим збільшенням інтенсивності та обсягу рухів. Для підвищення витривалості застосовуються високоповторювані рухи з низькою інтенсивністю. Результати дослідження підтверджують ефективність розробленого ерготерапевтичного алгоритму для відновлення функцій верхньої кінцівки у пацієнтів з ГПМК. Пацієнти основної групи продемонстрували значне покращення функціональних показників верхньої кінцівки та підвищення незалежності в повсякденній діяльності порівняно з контрольною групою. Результати проведеного дослідження чітко демонструють ефективність інтенсивнішого ерготерапевтичного втручання у відновленні функцій верхньої кінцівки у пацієнтів основної групи. Хоча в обох групах спостерігалася позитивна динаміка, основна група показала значно кращі результати за більшістю досліджуваних показників після 7-тижневого курсу реабілітації. Це підтверджує гіпотезу про те, що запропонований алгоритм застосування ерготерапевтичних втручань є дієвим.