Recent Submissions

  • Item type:Publication,
    Порівняльний аналіз результатів фізичної терапії у пацієнтів із трансфеморальною ампутацією, з фокусом на біомеханічних та кінематичних параметрах
    (НУФВСУ, 2025) Гурак М. П.
    1. Анатомо-функціональні особливості трансфеморальної ампутації впливають на біомеханічні характеристики руху, розподіл навантаження між кінцівками та загальний рівень мобільності пацієнтів. Аналіз наукових джерел підтвердив, що довжина та форма залишкової кінцівки, стан м’язової та зв’язкової тканини, а також наявність післяопераційних ускладнень є визначальними факторами ефективного протезування. Біомеханіка та кінематика ходи у пацієнтів з трансфеморальною ампутацією зазнають суттєвих змін через відсутність активного контролю колінного суглоба та необхідність адаптації до нових рухових патернів. Пацієнти компенсують нестабільність протезованої кінцівки за допомогою змін у рухах тулуба та тазу, що може призводити до вторинних патологій. 2. Проведене дослідження дозволило здійснити комплексний аналіз фізичної терапії у пацієнтів із трансфеморальною ампутацією з акцентом на біомеханічні та кінематичні параметри ходи. Використання сучасних методів оцінки та порівняння результатів реабілітації дало змогу виявити ефективність різних підходів у фізичній терапії. Статистично значущі зміни в біомеханічних та кінематичних параметрах ходи підтвердили, що інноваційні підходи мають вищу ефективність у порівнянні з традиційними методами. 3. Результати експериментального дослідження показали, що пацієнти, які проходили реабілітацію з використанням сучасних біомеханічних технологій, демонстрували на 25% вищу ефективність у відновленні функціональних можливостей порівняно з тими, хто використовував традиційні методи. Середня швидкість ходи, довжина кроку та рівень симетрії рухів були суттєво покращені у групі, яка застосовувала інноваційні підходи.
  • Item type:Publication,
    Відновлення постурального контролю у осіб з ГПМК засобами фізичної терапії
    (НУФВСУ, 2025) Зосіменко В. М.
    1. Постуральний контроль є важливим показником загальної мобільності та якості життя та однією із головних цілей в реабілітації пацієнтів після мозкового інсульту. Спастичність та м'язова слабкість (парез) паретичних нижніх кінцівок є основними моторними проблемами після мозкового інсульту, що спричиняють розвитку постуральної нестабільності, яка часто призводить до труднощів при перемащенні пацієнта та високому ризику до падінь під час ходьби. Вправи є найпоширенішим терапевтичним втручанням, яке в даний час використовується для покращення функції постурального контролю у тематичних пацієнтів. 2. На основі попереднього аналізу літературних джерел було теоретично обґрунтовано та розроблено алгоритм відновлення постурального контролю у постінсультних пацієнтів в ранньому періоді перебігу захворювання, що ґрунтується на знаннях про механізми виникнення постуральної нестабільності при інсульті, індивідуальному підході до реабілітації та принципах МКФ. Алгоритм став основною розробки програми втручання, що включав терапевтичні вправи та тренування рівноваги і балансу на біговій доріжці з метою покращення функціональної та соціальної участі пацієнтів. 3. Результати обстеження пацієнтів та порівняння їхніх показників через 4 тижні після проведеного фізіотерапевтичного втручання, показали, що у пацієнтів групи втручання, для яких було реалізовано програму фізичної терапії із застосуванням тренування постурального контролю на біговій доріжці, були кращі результати у показниках мобільності, функціональної ходи, впевненості у балансі під час діяльності та функціональній незалежності, порівняно зі стандартною програмую фізичної терапії. 4. Комплексність та етапність впровадження заходів фізичної терапії при відновленні постурального контролю – найбільш ефективний фактор, завдяки якому можна знизити або ліквідувати рефлекторну збудливість спастичних м'язів, активізувати розтягнуті, атрофічні м'язи і сприяти відновленню рухової дисфункції і трофічних порушень.