Recent Submissions

  • Item type:Item,
    Особливості нутріціологічної підтримки спортсменів з глютен-асоційованими порушеннями
    (НУФВСУ, 2026) Аншелес А. О.
    Проблема харчової непереносимості глютену набула особливої актуальності в сучасній спортивній дієтології, оскільки вона безпосередньо впливає на енергозабезпечення, відновлення та адаптаційні можливості спортсменів. За даними клінічних і популяційних досліджень останнього десятиліття, частота глютен-асоційованих порушень (целіакія, алергія на пшеницю, нецеліакійна чутливість до глютену) серед фізично активних осіб становить 3–6 %, що вищe, ніж у загальній популяції. Невиявлені або нескориговані ці стани призводять до мальабсорбції мікроелементів, енергетичного дефіциту, зниження працездатності та підвищеного ризику перетренованості. Зростання популярності безглютенових дієт серед спортсменів, у тому числі без медичних показань, створює додаткову проблему — виникнення вторинних нутрієнтних дисбалансів, зокрема дефіциту заліза, кальцію, вітамінів групи B та клітковини. Наявні наукові дані свідчать, що безглютенова дієта не завжди забезпечує оптимальний рівень енергозабезпечення й може знижувати ефективність тренувального процесу, якщо не підкріплена професійним нутріціологічним супроводом.
  • Item type:Item,
    Вплив використання персоналізованих харчових рекомендацій на зміну складу тіла у осіб, які займаються оздоровчим фітнесом
    (НУФВСУ, 2026) Причиненко А. М.
    Сучасний етап розвитку фітнес-індустрії характеризується переходом від стандартизованих тренувальних і харчових підходів до високого рівня індивідуалізації, що зумовлено зростанням наукових знань про варіабельність метаболічних і фізіологічних реакцій організму на фізичні навантаження та харчування. За даними American College of Sports Medicine (ACSM, 2022), індивідуальні відмінності у швидкості основного обміну, складі тіла та відновних процесах суттєво впливають на ефективність фітнес-програм, що знижує результативність універсальних рекомендацій. Традиційні харчові підходи, засновані на усереднених нормах споживання енергії та макронутрієнтів, дедалі частіше визнаються недостатньо ефективними для осіб, які регулярно займаються фітнесом. Дослідження Hall та Heymsfield (2012) показують, що за однакової калорійності раціону індивідуальна відповідь організму може суттєво відрізнятися, зокрема щодо змін жирової та м’язової маси. Це зумовлено відмінностями у гормональній регуляції, чутливості до інсуліну, рівні фізичної активності та режимі відновлення.