Recent Submissions

  • Item type:Publication,
    Фізична терапія осіб середнього віку після геморагічного інсульту
    (НУФВСУ, 2025) Сівак С. О.
    1. Геморагічний інсульт залишається однією з основних причин стійких рухових порушень, що обмежують функціональну незалежність пацієнтів. Своєчасне застосування фізичної терапії сприяє нормалізації тонусу м'язів, покращенню контролю рухів, відновленню рівноваги та профілактиці вторинних ускладнень, що загалом підвищує ефективність реабілітаційного процесу.. 2. Наявність рухових, сенсорних і когнітивних порушень після геморагічного інсульту обумовлює потребу у впровадженні індивідуалізованого фізіотерапевтичного втручання. Розроблений алгоритм базувався на принципах Міжнародної класифікації функціонування (МКФ) та включав використання програми FAME для цілеспрямованого розвитку м'язової сили, витривалості, мобільності й рівноваги, що сприяло підвищенню активності та рівня участі у повсякденному житті. 3. Реабілітаційне втручання було побудоване з урахуванням провідних порушень нервової, сенсорної та опорно-рухової систем і передбачало виконання комплексу вправ для відновлення постурального контролю, функціональної ходи, розвитку координації та моторного контролю нижніх кінцівок. Акцент на поетапне навантаження і завдання-орієнтовані вправи дозволив досягти стійкого функціонального покращення. 4. Комплексний, системний підхід до фізичної терапії, що включав елементи програми FAME, продемонстрував високу ефективність у відновленні рухових функцій, покращенні мобільності, зменшенні спастичності та підвищенні функціональної незалежності пацієнтів. Використання структурованої програми втручання забезпечило суттєве зростання якості життя у пацієнтів на пізньому етапі відновлення після геморагічного інсульту.
  • Item type:Publication,
    Фізична терапія при пошкодженні ротаторної манжети плеча
    (НУФВСУ, 2025) Тучак Є. А.
    1. Серед травм опорно-рухового апарату 14% займають ушкодження плечового суглоба. В даний час пошкодження ротаторної манжети, що протікають з тривалим больовим синдромом та порушенням функції, стають провідною причиною тимчасової або стійкої втрати працездатності пацієнтів різних вікових груп. Ушкодження ротаторної манжети плеча найчастіше зустрічаються у літньому віці. 2. Фізична терапія при пошкодженнях РМП залежить від ступеня дефектів і клінічних проявів: зменшення амплітуди рухів у плечовому суглобі, дискомфорту, болі, слабкості м’язів плеча і пошкодженої верхньої кінцівки. У літературі на сучасному етапі велика увага приділяється ефективності різних реабілітаційних заходів при ушкодженнях плеча, проте питання про задоволеність пацієнта лікуванням даної патології з урахуванням його психічного стану практично не розглядалися. 3. Алгоритм ФТ пацієнтів з пошкодженням ротаторної манжети плеча включав: комплекс терапевтичних вправ, спрямованих на збільшення активного та пасивного обсягу рухів, зниження рівня болю та мінімізації набряку. Вправи виконувались у різних типах м'язової роботи, темпі та числі повторень, спрямовані на поліпшення функціонального стану плечового суглоба, збільшення обсягу рухів, розвиток координаційних здібностей, збільшення сили та витривалості м'язів ротаторної манжети плеча, а також м'язів, що оточують плечовий суглоб. 4. Ефективна реабілітація пацієнтів з ушкодженнями ротаторної манжети плеча вимагає систематичного, прогресивного та індивідуалізованого підходу. Розроблений алгоритм забезпечує комплексний підхід до фізичної терапії осіб з ушкодженнями ротаторної манжети плеча, що було підтверджено статистично значущими зрушеннями в показниках больових відчуттів, гоніометрії та спеціальних шкал.