результатів
Знайти
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
listelement.badge.dso-typeПублікація, Покращення постурального контролю сидячи у осіб після інсульту засобами фізичної терапії(НУФВСУ, 2024) Шматкова Т. С.1. В результаті проведеного дослідження встановлено, що пацієнти після ГПМК мають порушення постурального контролю сидячи, стоячи та у ходьбі, сенсорної дезінтеграції та зміщення центру тяжіння в непаретичний бік. Це стало основою для розроблення та вивчення впливу програми фізичної терапії пацієнтів після перенесеного інсульту на різних стадіях відновлення. 2. Результати первинного обстеження показали, що пацієнти обох груп характеризувались порушенням постурального контролю, зниженням функціональної незалежності, високим ризиком падіння та низькою вертикальною стійкістю, водночас статистично значимі відмінності між групами не встановлені, що вказує на співставність досліджуваних груп пацієнтів за результатами дослідження вихідного стану. 3. Відповідно до МКФ для осіб з порушеннями постурального контролю сидячи внаслідок перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу, мультидисциплінарною командою розроблено алгоритм застосування заходів фізичної терапії та ерготерапії згідно поставлених SMART-цілей, які базувались на результатах первинного обстеження та відповідно потребам самих пацієнтів і їх родичів. Втручання містило стабілографію, сенсорну інтеграцію та індивідуальні функціональні завдання, які застосовувалися на підгострому етапі реабілітації 4. В результаті аналізу заключного обстеження встановлено, що після застосованої нами програми фізичної терапії відмічалось статистично значиме збільшення показників за тестами контролю рухів тулуба, тесту мобільності Рівермід у пацієнтів основної групи та покращення їхніх показників за Берга та FIM до 17,9% та 11,9% відповідно, у співставленні із групою порівняння. Таким чином у ході проведеного дослідження нами доведено ефективність впливу запропонованої програми фізичної терапії на відновлення активності у повсякденному житті та функціональної незалежності, відновлення функцій м1язів тулуба та балансу.listelement.badge.dso-typeПублікація, Фізична терапія хворих на адгезивний капсуліт(НУФВСУ, 2024) Шлапак Т. П.Адгезивний капсуліт є частою, але погано вивченою проблемою, що викликає болючість та обмеження рухів у плечі. Він може розвинутися самостійно або на тлі інших захворювань, наприклад, тендиніту манжети ротаторної плеча, бурситу або цукрового діабету. Захворювання часто закінчується спонтанно, але може зберігатися протягом багатьох років. Терапевтичні вправи є базовим методом терапії АПКС. Деякі автори припускають, що методи мобілізації можуть бути ефективними для зменшення болю і інвалідності у пацієнтів з АПКС. Проте до цих пір немає погодження чи єдиної рекомендації щодо того, який вид технік слід застосовувати при АПКС. Для перевірки гіпотези щодо ефективності мобілізації акроміальноключичного суглоба для терапії АКПС в даному дослідженні було сформовано дві групи пацієнтів. В групі втручання (група 1) застосовували: мобілізацію акроміально-ключичного суглоба+програму терапевтичних вправ. В групі порівняння (група 2) застосовували тільки програму терапевтичних вправ. Обстеження пацієнтів проводили перед початком, після завершення терапії та через 1 місяць після закінчення програми терапії.