результатів
Знайти
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
listelement.badge.dso-typeПублікація, Фізична терапія після хірургічного лікування сколіозу у дітей середнього шкільного віку(НУФВСУ, 2025) Бурлюк В. Ю.1. Оперативне лікування є основним методом корекції тяжких форм сколіозу (III-IV ступеня), коли консервативні методи виявляються неефективними. Операція дозволяє зменшити деформацію хребта, запобігти прогресуванню захворювання та покращити якість життя пацієнтів. Надзвичайної важливості набуває період післяопераційної реабілітації, особливо для дітей середнього шкільного віку (11-15 років), які перебувають у періоді активного росту і розвитку. 2. Фізична терапія відіграє ключову роль у процесі післяопераційного відновлення, забезпечуючи відновлення функціональних можливостей опорно-рухового апарату, формування правильного рухового стереотипу, зміцнення м'язового корсету та повернення дитини до повноцінної життєдіяльності. 3. Розроблений алгоритм ФТ після хірургічного лікування сколіозу включав три основні фази, кожна з яких спрямована на поступове відновлення функцій, рухливості та сили при мінімізації ускладнень. Загальна тривалість програми втручання – 6 місяців. Заняття за програмою проводилися щодня з понеділка по п’ятницю. Для відслідковування ефективності та правильності процесу реабілітації застосовували такі методи контролю: етапний, поточний та експрес контроль. 4. Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність обох програм фізичної терапії для дітей середнього шкільного віку після хірургічного лікування сколіозу. Однак, запропонована модифікована програма, яка додатково включала спеціальні коригувальні вправи, кінезіотейпування та на нестабільних поверхнях, продемонструвала статистично значуще більшу ефективність порівняно зі стандартною програмою за всіма досліджуваними параметрами.listelement.badge.dso-typeПублікація, Відновлення постурального контролю у осіб з хворобою Паркінсона III стадії(НУФВСУ, 2025) Гиренко Є. А.1. Хвороба Паркінсона - хронічне захворювання, викликано прогресуючим руйнуванням і загибеллю нейронів чорної субстанції середнього мозку та інших відділів центральної нервової системи, що використовують в якості нейромедіатора дофамін. Через це порушується регуляція рухів і м'язового тонусу, що виявляється характерним тремором(тремтінням), загальною скутістю і порушенням пози і рухів. 2. Постуральна нестабільність є однією з найбільш важких ознак хвороби Паркінсона. Лікування постуральної нестабільності буде ефективним лише тоді, коли етіологія конкретно визначена та належним чином вилікувана. Визначити конкретну етіологію складно через гетерогенний характер розладу та відсутність знань про патогенез захворювання. Отже, існує необхідність пошуку конкретних причин, персоналізованих для пацієнтів. Вимірювання нестабільності досі були суб’єктивними з міжклініцистською варіабельністю. Тому необхідна об'єктивна діагностика. 3. Розроблений алгоритм ФТ тривав 3 місяці; заняття терапевтичними вправами проводили тричі на тиждень. Він було поділена на три періоди – початковий, основний, заключний. Завданням фізичних терапевтів було знаходження оптимальної стратегії виконання тих рухів, які є утрудненні, тренувати самостійність людей для попередження швидкої інвалідизації. 4. Розроблений алгоритм ФТ, створений з точки зору пацієнтоцентричної моделі реабілітації із застосуванням тренування ходьби та балансу та терапевтичних вправ виявила статистично значуще кращий вплив на показники постурального контролю та рівноваги у порівнянні із загальною поліклінічною програмою за досліджуваними показниками був ефективніший, що продемонструвало дане дослідження.