Знайти

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Нові надходження

  • Ескіз
    listelement.badge.dso-typeДокумент,
    Methods of management and motivation in personnel management of the center of physical therapy and improving the quality of services for patients with orthopedic profile at the outpatient stage
    (Health, sport, rehabilitation, 2019-09-20)
    Вітомський В. В.
    ;
    Лазарєва О. Б.
    ;
    Федоренко С. М.
    ;
    Вітомська М. В.
    Мета: визначити основні підходи в управлінні та мотивації персоналу центру для підвищення результативності фізичної терапії при ортопедичних порушеннях, сформувати шляхи врахування цих особливостей у керуванні процесом фізичної терапії. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, метод систематизації наукової інформації. Результати. У менеджменті персоналу для надання послуг фізичної терапії доцільно застосовувати досить широкий ряд методів менеджменту, оскільки мова йде про вплив на досить складну систему – колектив фізичних терапевтів, котрі у свою чергу здійснюють керуючий вплив на не менш складні системи – пацієнтів. Використання методів менеджменту потенційно може сприяти виникненню ряду позитивних змін у діяльності колективу фізичних терапевтів. Окрім того додатковий вплив цих методів буде спрямований і на пацієнта, а саме у вигляді підвищення якості послуг. Робота фізичного терапевта є досить виснажливою як з фізичної сторони, так і з психологічної. Тому важливим у менеджменті фізичних терапевтів, а також й інших працівників центру з надання послуг фізичної терапії пацієнтам ортопедичного профілю, є мотивація персоналу. Вивчення проблеми мотивації має вагоме теоретичне і практичне значення, оскільки найбільш цінним ресурсом у сучасних умовах ринку послуг фізичної терапії є персонал, а не устаткування. Тому обов’язок керівника успішного центу з надання послуг з фізичної терапії полягає у тому, щоб мотиваційні цілі працівників у значній мірі співвідносилися з інтересами центру і вели у заключному результаті до успіху, котрий можна охарактеризувати, як досягнення корисного результату відразу у всіх учасників системи «керівник – фізичний терапевт – пацієнт». Висновок. Якість та продуктивність роботи фізичних терапевтів у сучасних ринкових умовах залежить не тільки від професіоналізму та компетентності, але і від методів менеджменту, мотивації, задоволеності їх потреб та лояльності.
  • Ескіз
    listelement.badge.dso-typeДокумент,
    Influence of the Exercise-Based Rehabilitation on the Morphofunctional Condition of the Patients of Moderate and High Risk with Coronary Heart Disease
    (Zdravotnícke listy, 2022-01)
    Balazh M.
    ;
    Kormiltsev V.
    ;
    Kostenko V.
    ;
    Zaitseva A.
    ;
    Shum M.
    Програми телекардіореабілітації (ТКР) можуть сприяти залученню пацієнтів із ішемічною хворобою серця (ІХС) до кардіореабілітаційних програм, адже участь таких пацієнтів зазвичай низька. Однак більшість даних про ефективність ТКР програм базується на дослідженнях пацієнтів з низьким ризиком. Це робить необхідним аналіз впливу ТКР програм на стан пацієнтів середньо- та високоризикових груп. Мета: Дослідити вплив реабілітації на основі фізичних вправ на морфофункціональний стан пацієнтів середнього та високого ризику з ІХС. Дослідна вибірка та метод: Матеріали були отримані під час обстеження 66 пацієнтів з ІХС. Для оцінки структурного та функціонального стану серцево-судинної системи використовувалася ехокардіографія. Опитування усіх учасників проводили на початку дослідження та через три місяці. Результати: Згідно з ехокардіографічним дослідженням, через три місяці тренувань пацієнти з інтервенційних груп показали статистично значуще покращення скоротливої здатності міокарда, що підтверджується збільшенням фракції викиду та зменшенням кінцево-діастолічного розміру, кінцево-систолічного розміру, кінцево-систолічного та кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночка. Висновки: Гібридна модель реабілітації на основі вправ (контрольовані заняття в поєднанні з домашніми вправами з використанням телереабілітаційних технологій) показала помірно позитивний вплив на морфофункціональний стан лівого шлуночка пацієнтів з ВПС, віднесених до категорій середнього та високого ризику. Результати, отримані в інтервенційних групах, не мали статистично значущої різниці порівняно з ефектами контрольних груп, які використовували модель кардіореабілітації в центрі.