Discover

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

  • Thumbnail Image
    Item type:Publication,
    Фізична терапія пошкодженні ахіллового сухожилля
    (НУФВСУ, 2025) Березовська Є. І.
    1. Пошкодження гомілково-надп’яткового суглоба зустрічаються від 6 до 21% із загального числа травм опорно-рухового апарату і до 40-60% з числа ушкоджень нижньої кінцівки. Дані ушкодження зустрічаються переважно у пацієнтів працездатного віку від 30 до 45 років. Частота цієї патології становить близько 18 випадків на 100 тисяч населення на рік. 2. Однією з головних умов успіху в лікуванні пацієнтів з ушкодженнями ахіллового сухожилля є грамотна програма реабілітації. Найбільш несприятливе ускладнення — реруптура зазвичай виникає після припинення іммобілізації, коли пацієнт починає самостійно збільшувати навантаження. Найчастіше цей процес відбувається безконтрольно, а необґрунтовано агресивна програма реабілітації неминуче призведе до повторного розриву, і в такому разі буде потрібне хірургічне втручання. 3. Для побудови алгоритму ФТ ми враховували: методологічні підходи МКФ при встановленні напряму реабілітаційного процесу При формуванні індивідуальних цілей та завдань для пацієнтів впродовж проходження алгоритму ФТ враховувалися методика SMART для підвищення результативності програми реабілітації та покращення процесу реабілітації з позиції управління. Нами був запропонований трьохфазний алгоритм втручання з відповідними засобами. 4. Проведене нами експериментальне дослідження показало, що розроблений алгоритм втручань є простим і безпечним засобом, що позитивно впливає на дистрофічно-дегенеративні процеси при тендинопатії АС, що підтверджено власними статистично значущими зрушеннями в ОГ за ВАШ, показниками гоніометрії гомілково-надп’яткового суглоба та даними шкал VISA-A, FAOS, FAAM.
  • Thumbnail Image
    Item type:Publication,
    Фізична терапія при пошкодженнях колінного суглобу у спортсменів
    (НУФВСУ, 2025) Жила О. В.
    1. Останніми роками спостерігається зростання кількості хірургічних втручань, спрямованих на відновлення ПХЗ. Відповідна тенденція, ймовірно, пов’язана з активним залученням людей до занять спортом із метою зміцнення здоров’я. Водночас ризик травмування колінного суглоба, зокрема пошкодження ПХЗ, значно вищий у тих, хто регулярно займається фізичною активністю, незалежно від рівня – аматорського чи професійного. Найпоширенішим механізмом травмування є ротаційний рух гомілки при фіксованому положенні стопи. Загалом пошкодження хрестоподібних зв’язок є одними з найчастіших серед травм колінного суглоба і трапляються до 62% випадків. 2. В сучасній ортопедії та травматології одним із ключових завдань залишається організація ефективних лікувально-реабілітаційних заходів для пацієнтів із патологією колінного суглоба. Консервативні методи лікування можуть забезпечувати прийнятні результати для певної частини хворих, проте їм часто доводиться обмежувати фізичну активність, знижувати навантаження або навіть повністю відмовлятися від занять спортом. Важливим аспектом проведеної успішної фізичної терапії є точна оцінка функціональних порушень, які потребують корекції після артроскопічного хірургічного втручання. 3. На основі аналізу наукових джерел, клінічного досвіду та попередніх досліджень було розроблено чотириетапний план реабілітаційного втручання. Його структура ґрунтується на клінічних рекомендаціях Массачусетського спортивного госпіталю, а загальна тривалість програми складає 10-12 тижнів. У ході педагогічного експерименту аналіз показників пацієнтів основної групи продемонстрував статистично значущі покращення за критеріями рівня болю, активної амплітуди рухів у колінному суглобі та загальної функціональності нижньої кінцівки. Отримані результати підтверджують клінічну ефективність запропонованої програми та її переваги у відновленні пацієнтів після даної операції.